Коли з'явилася можливість проповіді Христової віри зрозумілою народові слов'янською мовою (давньоболгарська та давньоукраїнська мови були тоді значно більше подібними між собою, ніж нині болгарська та українська мови), християнство почало поширюватися швидкими темпами. Сприяло цьому також утворення на землях України Київської держави з центром у Києві, яка існувала вже в середині IX сторіччя, хоча початки її, очевидно, сягають у глибше минуле. До Києва прибували не тільки купці, а й посланці володарів інших країн, ремісники і, вірогідно, християнські місіонери-проповідники. Руські війська ходили в походи за межі своєї країни і там неминуче зустрічалися з Христовою вірою.
Перше хрещення Руси відбулося за князя Аскольда. Він був сильним князем, добре відомим: і в сусідніх, і у віддаленіших країнах, зокрема у Візантії, на яку ходив чотири рази походами. Один із цих походів закінчився трагічно для воїнів Аскольда: його кораблі, що брали участь в облозі Царгорода, знищила раптова буря. Літописець приписує перемогу християн-греків над язичниками-русичами чудесному втручанню Божої Матері. У це повірив, очевидно, і сам князь Аскольд і вирішив стати християнином, прийнявши ім'я Миколая. За грецькими джерелами, Аскольд охрестив також свій народ, хоча це хрещення не було всезагальним. Надто міцні були ще корені язичницької віри, надто велика відданість споконвічним віруванням, звичаям і традиціям. Але Христова віра мала з того часу в Русі міцний ґрунт і, можливо, власну церковну організацію.