Християни в Русі за князя Ігоря

Християнство було поширене у княжій Русі вже у першій половині X сторіччя, за князя Ігоря. Він теж ходив похо­дами на Візантію, а після другого походу, 944 року, під­писав з греками мирний договір. Ця угода важлива не тільки як доказ сили Київської держави, з якою мусила рахуватися могутня Візантійська імперія, але і як документальне підтвердження того, що серед найближчого оточення та воїнів Ігоря було чимало хрис­тиян. У тексті договору християни ставляться нарівні з язичника­ми. Князь і язичники присягали на вірність договору на священ­ному Перуновому пагорбі в Києві, склавши "зброю свою, і щити, і золото", - розповідає літописець. "А християн руських приводи­ли до присяги у церкві святого Іллі, що над Ручаєм; це була со­борна церква, бо багато з варягів були християнами".

Сам князь Ігор не став християнином. Літописець виразно за­значає, що він присягав договору за язичницьким звичаєм, але йо­го зауваження про те, що "багато варягів були християнами", свід­чить, що Христова віра мала в тодішній Київській державі статус релігії, рівноправної з традиційним язичництвом.