Короткі відомості про вселенські Собори

Вселенських Соборів у істинній православній Церкві Христовій було сім:

1. Нікейський.

2. Константинопольський (Царгородський).

3. Ефеський.

4. Халкідонський.

5. Константинопольський 2-й.

6. Константинопольський 3-й.

7. Нікейський 2-й.

ПЕРШИЙ ВСЕЛЕНСЬКИЙ СОБОР

Перший Вселенський Собор відбувся у 325 р. у місті Нікеї за імпе­ратора Костянтина Великого. Цей Собор було скликано проти лжевчен­ня олександрійського священика Арія, який відкидав Божество і предвічне народження другого Лиця Св. Тройці, Сина Божого, від Бога Отця, і вчив, що Син Божий є тільки вище творіння. У Соборі брало участь 318 єпископів, серед яких були: св. Микол ай Чудотворець, Яків, єпископ Низибійський, Спиридон Тримифунтський, св. Афанасій Вели­кий, який був у той час ще в сані диякона, та ін.

Собор осудив і відкинув єресь Арія й утвердив неспростовну істину - догмат: Син Божий є істинний Бог, народжений від Бога Отця пер­ше всіх віків і так само вічний, як Бог Отець; Він народжений, а не со­творений, і єдиносущний з Богом Отцем.

Щоб усі православні християни могли точно знати істинне вчення. віри, воно було ясно і коротко викладено у перших семи членах Симво­лу віри.

На цьому ж Соборі було постановлено святкувати Пасху (Велик­день) у перший недільний день після першого весняного повного міся­ця, визначено було також священикам бути одруженими, було встанов­лено багато інших правил.

ДРУГИЙ ВСЕЛЕНСЬКИЙ СОБОР

Другий Вселенський Собор відбувся в 381 р. у місті Константино­полі (Царгороді) за імператора Феодосія Великого. Цей Собор було скликано проти лжевчення колишнього аріанського єпископа константи­нопольського Македонія, який відкидав Божество третього Лиця Св. Тройці, Духа Святого; він учив, що Дух Святий не є Бог, і називав Його творінням або створеною силою, що служить Богу Отцю і Богу Си­ну так, як ангели.

На Соборі були присутні 150 єпископів, серед яких були: Григорій Богослов (він був головою Собору), Григорій Ниський, Мелетій Анти­охійський, Амфілохій Іконійський, Кирило Єрусалимський та ін.

На Соборі єресь Македонія була осуджена і відкинута. Собор утвер­див догмат про рівність та єдиносущність Бога Духа Святого з Богом Отцем і Богом Сином.

Собор також доповнив Нікейський Символ віри ще п'ятьма членами, в яких викладається вчення: про Святого Духа, про Церкву, про Таїнства, про воскресіння мертвих і про життя грядущого віку. Таким чином склався Нікеоцаргородський Символ віри, який і служить керівництвом для Церкви на всі часи.