Зміст і структура інформаційної культури менеджера

Сьогодні у зв’язку з вражаючим за своїми масштабом і темпом розвитку глобального інформаційного простору народжується новий формат професійної діяльності менеджерів організацій, ключовими вимогами якого є володіння алгоритмами пошуку інформації, уміння орієнтуватися в різноманітті сучасних інформаційних ресурсів, висловлювати свою інформаційну потребу, формулювати інформаційні запити, створювати якісні інформаційні продукти.

Перш ніж розкрити зміст інформаційної культури менеджера, охарактеризуємо зміст його професійно-інформаційної діяльності.

У словниках менеджер (від лат. manus agere – вказувати рукою, “керувати”) визначається як фахівець з управління виробництвом і обігом то- варів, найманий управлінець; найманий професійний управлінець.

Професійна діяльність менеджерів проводиться в основному в рамках ділових організацій, під якими розуміють фірми та установи, які або утворюються самостійно, або організаціями більш високого рівня для досягнення комерційних цілей.

Завдання й умови професійної діяльності менеджерів регламентуються Державним класифікатором професій України, у якому виділено 29 професій, родовою частиною назви яких виступає слово “менеджер”. Як показує аналіз означеного документа, професійні функції менеджерів по- лягають у плануванні й організації діяльності колективу, визначенні засобів досягнення окремих завдань і мети діяльності організації, а також здійсненні контролю за виконанням розроблених планів. Іншими словами, менеджери здійснюють безпосереднє керівництво підприємством, яке включає, перш за все, керівництво діяльністю працівників.

Зміст інформаційної діяльності менеджера може бути розкритий че- рез інформаційні ролі і функції, які має виконувати менеджер у ході професійної діяльності.

Аналіз літератури показує, що однозначних підходів до визначення цих ролей і функцій немає. Так Х. Мінцберг підходить до визначення змісту роботи менеджера з позицій виконуваних професійних ролей – “наборів певних поведінкових правил, що відповідають конкретній посаді”.

Автор поділяє професійні ролі менеджера на три групи: міжособистісні, ролі, пов’язані з прийняттям рішень, а також інформаційні ролі. І хоча ці ролі тісно пов’язані між собою, у контексті нашої роботи найбільший інтерес становлять інформаційні ролі, серед яких:

- роль приймача інформації, яка полягає у цілеспрямованому пошуку й отриманні різноманітної спеціалізованої зовнішньої та внутрішньої інформації, яку менеджер використовує в інтересах свого бізнесу. Предметними діями, пов’язаними з виконанням цієї ролі, є обробка пошти, здійснення особистих контактів тощо;

- роль поширювача інформації, яка полягає в передачі інформації, отриманої із зовнішніх джерел або від підлеглих, іншим членам організації. Предметними діями, що пов’язані з виконанням цієї ролі є розсилка пошти, передача інформації через електронні комунікативні засоби, вербальні контакти для передачі інформації підлеглим (огляди, бесіди) тощо;

- роль представника, яка полягає в передачі інформації через зовнішні контакти організації щодо планів, політики, дій, результатів роботи організації. Предметними діями, пов’язаними з виконанням цієї ролі, є участь у засіданнях, усні виступи, виступи на телебаченні, передача інформації в письмовому вигляді іншим особам тощо.

Разом із підходом на основі визначення інформаційних ролей значного поширення набула точка зору, що засновується на визначенні універсальних інформаційних функцій, що можуть бути застосовані в управлінні будь-якою організацією. Виступаючи з вищеозначених позицій, М. Мескон наводить таку типізацію цих функцій менеджера:

- прийом інформації, що надходить із зовнішніх джерел через контакти, від поширювачів інформації, колег і експертів (через функцію зв’язку із зовнішнім світом);

- прийом інформації, що надходить із внутрішніх джерел організації (завдяки його функції лідера) від підлеглих;

- передача інформації через функцію поширювача інформації в межах організації;

- передача інформації в зовнішні організації (у цьому разі менеджер виступає джерелом інформації для зовнішнього оточення).

Професійно-інформаційна діяльність менеджера полягає у виконанні професійних ролей і функцій, серед яких збір, аналіз, передача інформації, яка є необхідною для виконання комерційних цілей організації. Якість виконання цієї діяльності безпосередньо залежить від умінь цілеспрямованого використання комп’ютерних інформаційних технологій, сучасних технічних засобів і методів для отримання, обробки та передачі інформації при виконанні професійних ролей і функцій.

Отже, розглянемо інформаційну культуру як професійну якість.

Категорія “якість” розглядається у словниках як: стійке взаємовідношення складових об’єкта, що характеризує його специфіку, дає можливість відрізняти один об’єкт від інших; певний бік предмета пізнання, розглянутий як цілісна ознака в процесах порівняння з іншими предметами; невіддільна від буття об’єкта істотна визначеність, завдяки якій він є саме цим, а не іншим об’єктом; ієрархічно структурована сукупність корисних властивостей об’єкта, що зумовлює його здатність задовольняти певні вимоги відповідно до його призначення.

Загальнонаукові та філософські розуміння категорії “якість” конкретизуються в терміні “професійна якість”, який широко поширений у наукових дослідженнях з професійної освіти.

На думку вчених, термін “професійна якість” “… є найбільш вдалим для розкриття професійних вимог до особистості спеціаліста, які ставить перед ним суспільство … ця форма є найбільш лаконічною та дає можливість розкрити структуру цих вимог, виходячи з методології науки”.

У професійній освіті професійні якості розглядаються як детермінанти успішності реалізації професійної діяльності, а також як сукупність індивідуальних особливостей людини, що визначають ефективність реалізації трудових функцій, необхідних і достатніх ознак професійної придатності. Необхідні якості – це ті особливості об’єкта, що дають змогу описати цей об’єкт у розмаїтті його проявів, а достатні якості – відрізнити один об’єкт від інших.

Цінним вважаємо й те, що розуміння інформаційної культури фахівця як професійної якості дасть змогу в подальшому, при розробці діагностичного інструментарію, звернутися до засад кваліметрії – галузі знань з кількісного оцінювання якості тієї чи іншої продукції або діяльності.

Отже, виходячи з вищесказаного, інформаційну культуру менеджера організацій у подальшому будемо розглядати як професійну якість.

Для уточнення змісту та структури інформаційної культури майбутніх менеджерів проаналізуємо наявні наукові публікації з визначеної проблематики.

Інформаційна культура менеджера полягає в умінні аналізувати, передбачати та прогнозувати економічні ситуації за допомогою побудови інформаційних моделей досліджуваних процесів і явищ з використанням усього арсеналу засобів обчислювальної техніки і програмного забезпечення.

Інформаційна культура менеджера передбачає знання можливостей сучасних інформаційних технологій; вміння правильно та раціонально їх використовувати в повсякденному навчанні, у процесі прийняття управлінських рішень у майбутній професійній діяльності.

Складовими інформаційної культури менеджера є вміння вибору та формулювання мети, постановки завдань, передбачення наслідків прийнятих рішень, побудови й аналізу інформаційної моделі досліджуваного процесу, упорядкування, систематизації, структурування даних, інтерпретації отриманих результатів, прийняття рішень про застосування програмного забезпечення, використання для аналізу досліджуваних процесів баз даних та інформаційних технологій; володіння основами алгоритмізації; навички використання першоджерел, регіональних та глобальних інформаційних ресурсів; володіння правовими основами інформаційної діяльності; знання законів функціонування інформації в суспільстві.

Поняття “інформаційна культура управлінської праці” передбачає знання, здібності та практичні навички, що сприяють підвищенню продуктивності праці, серед яких вміння взаємодіяти зі службами інформації, формулювати свої інформаційні потреби, цілеспрямовано використовувати інформацію; розуміння ролі комп’ютерної техніки в перетворенні суспільства; адекватне ставлення до зростання інформаційних потоків.

Інформаційна культура майбутнього фахівця утворюється взаємодією таких компонентів:

- когнітивного (знання понятійно-термінологічного апарату у сфері роботи з інформацією);

- технологічного (практичні вміння та навички з пошуку, відбору, вилучення, використання інформації, здатність до аналізу, критичного оцінювання, інтерпретації інформації);

- мотиваційно-ціннісного (сукупність, система особистісно значущих і особистісно цінних прагнень, ідеалів, переконань, поглядів, позицій, вірувань у сфері інформаційних процесів і відносин);

- етично-правового (знання та дотримання законів про інформацію, правил легального використання інформації, володіння нормами інформаційної етики).

Отже, засновуючись на наведених вище дефініціях інформаційної культури, а також описах її структури можна констатувати, що до складу інформаційної культури менеджера входять щонайменше когнітивний, технологічний, мотиваційно-ціннісний та етично-правовий компоненти.

Таким чином, професійно-інформаційна діяльність менеджера полягає у виконанні професійних ролей і функцій, серед яких збір, аналіз, передача інформації, необхідної для виконання комерційних цілей організації. Якість виконання цієї діяльності безпосередньо залежить від рівня інформаційної культури. Інформаційна культура майбутнього менеджера – це професійна якість, що характеризується здатністю цілеспрямовано використовувати комп’ютерні інформаційні технології, сучасні технічні засоби і методи для отримання, обробки і передачі інформації при виконанні професійних ролей і функцій за рахунок компетенцій у когнітивній, технологічній, ціннісно-мотиваційній та етично-правовій сферах.