На оглядових і тематичних картах

(Урок №6 — розширення та поглиблення знань)

¤ На які дві групи поділяють географічні карти за змістом?

(Загальногеографічні і тематичні – див. с. 26).

Які карти називають загальногеографічними? (С. 26 – на яких відображена різнобічна географічна інформація про територію).

На які три групи поділяють загальногеографічні карти за масштабом? (С. 26). Дивіться також таблицю – відповідь на завдання 2 попереднього параграфа.

Ü Які карти називають оглядовими загальногеографічними?

(Дрібномасштабні карти – у масштабі 1:1 000 000 і менше).

При вивченні пунктів 2-3 параграфа учитель організує самостійне вивчення матеріалу за текстом, ілюстраціями до нього, а також залучаючи учнів до пошуків аналогів відповідних умовних знаків у шкільному навчальному атласі:

7. Відстань від Києва до Харкова по прямій становить 409 км. Визначте, яка відстань буде між цими містами на картах масштабів: 1:3 500 000; 1:8 000 000? У якому масштабі виконана карта, якщо відстань між Києвом і Харковом на ній становить приблизно 82 мм?

─ Визначаємо відстань між Києвом і Харковом на карті масштабу

1:3 500 000 (в 1 см 35 км):

Складаємо пропорцію: 1 см: 35 км = Χ см: 409 км; Χ ≈ 11,7 см.

─ Визначаємо відстань між Києвом і Харковом на карті масштабу

1:8 000 000 (в 1 см 80 км):

Складаємо пропорцію: 1 см: 80 км = Χ см: 409 км; Χ ≈ 5,1 см.

─ Визначаємо масштаб карти, якщо відстань між Києвом і Харковом на ній становить 82 мм:

Складаємо пропорцію: 1 см: Х км = 8,2 см: 409 км;

Χ ≈ 50 км (в 1 см 50 км) = 1:5 000 000.

8. Назвіть орієнтовний масштаб, у якому доцільно подавати в географічному атласі карти: півкуль; Євразії; Європи; України; своєї області; своєї місцевості.

─ Карти півкуль у форматі шкільного атласу здебільшого подають у масштабі 1:90 000 000; фізичну карту Європи в масштабі 1:20 000 000; України в масштабі 1:3 500 000; свої області – приблизно в масштабі 1:1 500 000. Усі ці карти належать до дрібномасштабних.

У форматі атласу топографічна карта місцевості (населеного пункту та його околиць) могла бути розміщеною в найкрупнішому масштабі − 1:10 000.

§7. ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ

(Урок №7 — розширення та поглиблення знань)

¤ Чим відрізняються топографічні карти від інших?

─ По-перше, топографічні карти мають великий масштаб (від 1:200 000 до 1:10 000); по-друге − це різновид загальногеографічних карт із відносно невеликою ступінню генералізації зображення.

Топографічні карти території України виконані у поперечній циліндричній рівнокутній проекції (Гауса-Крюгера).

¤ Чи будуть відрізнятися умовні знаки на топографічних і оглядових картах? Чим саме?

─ Так, будуть. Оскільки топографічні карти належать до великомасштабних і детальніше відображають особливості земної поверхні, то не важко передбачити, що й кількість умовних знаків для них більша за кількістю і різноманітністю. Тому умовні знаки топографічних карт за набором близькі до умовних знаків планів місцевості, з якими учні ознайомлювалися при вивченні курсу «Загальна географія» в 6 класі.

Як і в попередньому параграфі, учитель організовує діяльність учнів працюючи з текстом підручника, ілюстраціями до нього, а також використовуючи топографічну карту навчального атласу або навчальні топографічні карти із комплекту роздаткових матеріалів, до якого додаються завдання.*

*Комплект навчальних топографічних карт. — ДНВП Картографія, 2004.

Навчальний посібник з топографії. 8 клас. Методичні рекомендації по виконанню завдань з топографії з правильними відповідями на запитання. – Вінниця: ДНВП Картографія, 2004. – 20 карт.

Ü Знайдіть на топографічній карті приклади умовних знаків, що нагадують форму певних предметів на місцевості.

─ До таких знаків можна віднести зображення пам’ятників та монументів, які мають значення орієнтирів; церков і каплиць; джерел, поодиноких дерев і переважаючих порід дерев у лісах; зарості очерету тощо.

При вивченні пункту параграфа «Вимірювання напрямків по топографічній карті» слід дати завдання такого типу:

─ Покладіть перед собою топографічну карту. За її допомогою здійсніть уявний похід (і далі назвати 3-4 пункти-орієнтири, по яких послідовно слід виконати кільцевий маршрут). Таким чином учні готуються до самостійного виконання практичної роботи на наступному занятті. Зокрема, актуалізуються знання, отримані ними під час вивчення розділу «Земля на плані та карті» в 6 класі*.

* Детальніше алгоритм вирішення завдань дивіться у підручнику для учнів 6 класу з грифом МОН: Л.М.Булава, О.М.Мащенко. Загальна географія. – Полтава, 2006. – С. 32-61.

Ü Пригадайте, що таке географічний (дійсний) меридіан.

─ Географічний (дійсний) меридіан – це уявна лінія, що з’єднує північний і південний географічні полюси.

Географічний меридіан, який проходить через певну точку, має певну географічну довготу (виражену в градусах, мінутах і секундах). За рис. 7.3 підручника учні визначають, який меридіан є правою боковою рамкою фрагменту топографічної карти (34° 00¢ сх. д.).

Для довідки: Як відомо, рамки топографічних карт – це трапеції, обмежені згори і знизу лініями певних паралелей, а з боків – лініями певних меридіанів (наприклад, аркуш карти масштабу 1:100 000 обмежений рамками з паралелей, проведених через 20¢ і меридіанів, проведених через 30¢).

Географічні координати на топографічній карті визначають за підписами в кутах рамки певного аркуша та відрізками і точками безпосередньо на рамці. Географічні координати паралелей і меридіанів, що обмежують рамки аркуша топокарти, підписані у кутах рамки. Саму рамку аркуша топокарти поділено на відрізки, позначені почергово чорним і білим кольором. Кожен із відрізків відповідає 1¢ на рамках карт масштабу від 1:10 000 до 1:200 000, або 5¢ на рамках карт масштабом 1:500 000 та 1: 1 000 000. Точками на рамках великомасштабних топокарт поданий поділ мінутних відрізків на секундні (наприклад, на карті масштабу 1:100 000 точки означають поділ на 10¢¢).

─ За фрагментом рамки топокарти на рис. 7.3 підручника учні можуть визначити географічні координати закінчення ґрунтової дороги в с. Гута (масштаб карти 1:200 000; поділки позначені через 1¢). Географічні координати названої точки становлять 50°01¢20¢¢ пн. ш., 33°59¢10¢¢ сх. д.

Учитель може назвати точні географічні координати школи, центру населеного пункту (ним є головне відділення зв’язку, наприклад Головпоштамт у великому місті). Так, за рис. 3.4 підручника учні можуть визначити, що центр Києва має географічні координати 50°27¢01¢¢ пн. ш.; 30°31¢30¢¢ сх. д. – тобто розташований неподалік серединного меридіану ІІ-го годинного поясу.

Принагідно слід зазначити, що за різницею в географічній довготі можна приблизно визначити відстань між пунктами, розташованими по лінії північ ↔ південь (знаючи, що в межах України 1° дуги меридіана ≈111,2-111,3 км; 1¢ ≈ 1,65 км; 1¢¢ ≈ 30,8 м).

Відстань за різницею в географічній широті (між пунктами, розташованими по лінії захід ↔ схід) точно встановити неможливо, оскільки протяжність 1° дуги паралелі на різній широті буде різною. Але дітям буде цікаво знати: якою є довжина дуги паралелі на широті їхньої місцевості? Для довідки зазначимо, що довжина 1° дуги паралелі на широті 50° пн. ш. приблизно становить 71,7 км.

Далі поглиблюється поняття про азимути і формується вміння їх визначення.

Ü Пригадайте, яким сторонам горизонту відповідають азимути 90°; 180°; якому азимутові відповідає напрям на захід?

─ Сторонам горизонту відповідають певні числові значення азимута. Наприклад, напрямку на північ відповідає азимут 0°, на схід – 90°, на південь – 180°, на захід – 270°, на північний захід – 315° тощо.

За рис. 7.4 діти можуть поновити вміння визначати магнітний азимут. А за допомогою моделі на рис. 7.5 учитель навчає дітей виявляти відмінності в поняттях «географічний меридіан» і «магнітний меридіан»; формує поняття про дійсний і магнітний азимути та магнітне схилення. Для формування поняття про магнітне схилення у підручникові наведена задачі і подається хід її вирішення. Для закріплення цього вміння учитель пропонує учням самостійно визначити магнітне схилення на топокарті атласу або роздаткових матеріалів.

Пункт 4 параграфа складається із серії задач і завдань. У цьому пункті наведена задача для поновлення вміння учнів визначати відстані на місцевості. У відповіді на завдання, на жаль, вкралася помилка (виміряна відстань становить не 760 м, а 1350 м). Доцільно, щоб учитель запропонував учням самостійно знайти і виправити помилку у відповіді на задачу.

Учитель відзначає, що квадрати всередині топографічної карти утворюють не пересічення паралелей і меридіанів, як на дрібномасштабних картах, а лінії кілометрової (прямокутної) сітки. Зокрема, за горизонтальними лініями можна визначити відстань до екватора. Так, на фрагменті топокарти на рис. 7.3 можна визначити, що відстань від екватора до с. Гута становить приблизно 5542 км.

Звертаємо увагу вчителів, що новою програмою не передбачене вивчення поняття про систему розграфлення аркушів топографічних карт, прямокутні координати і дирекційні кути. Уміння їх визначати учитель може формувати під час індивідуальних занять з учнями, які готуються до районних та інших олімпіад.

Можливо, учителеві достатньо повідомити, що дирекційний кут – це кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямом на певну точку. Його також вимірюють транспортиром за ходом часової стрілки (від 0° до 360°).

Ü Яку висоту називають абсолютною, а яку — відносною?

Учні пригадують, що абсолютна висота – це перевищення певної точки земної поверхні по прямовисній лінії над рівнем моря. Відносна висота показує, на скільки одна точка земної поверхні вища від висоти другої точки.

І далі виконується завдання, викладене в останньому абзаці параграфа.

8. Напишіть товаришеві зашифрований лист, у якому за допомогою умовних знаків, що застосовуються на топографічних картах, опишіть маршрут свого походу рідним краєм. У листі вказуйте також азимути й відстані. Що потрібно спочатку зробити товаришеві, щоб за листом накреслити картосхему описаного вами маршруту.

Накресліть картосхему маршруту по місцевості за таким листом:

«На поїзді доїдеш до полустанку Головач (азимут залізниці 177°). Далі йди ґрунтовою дорогою за азимутом 89°. Зліва від цієї дороги розкинулися луки, справа − молодий фруктовий сад. Пройди по цій дорозі 530 м і вийдеш до струмка Змієвець, що тече за азимутом 10°. Уздовж струмка ростуть луки з чагарниками. Перейди через міст і йди від нього стежкою далі за азимутом 21° до узлісся березового гаю (ще 270 м). Справа від стежки будуть заболочені луки. Коли вийдеш до узлісся, візьми азимут 29° і йди вздовж краю цього гаю 160 м. Потім вийдеш до великого валуна, а від нього через 380 м за азимутом 357° − до водонапірної башти. Далі візьми азимут 9°. До села залишиться пройти по стежці 340 м. Через 50 м від башти, зліва від стежки, росте молодий сосновий ліс (середня висота дерев 3 м), а справа – пшеничне поле. Зліва зразу за лісом розташований великий ставок, а стежка входить до села».

Зображення слід подавати за допомогою умовних знаків (див. легенду топокарти в атласі), а масштаб вибирати так, щоб картосхема помістилася на одному аркуші в зошиті. Під картосхемою зобразіть її масштаб (у даному випадкові 1:10 000). Залізницю зобразіть у лівій частині аркуша, а початок маршруту – у південній частині її зображеного відрізку.

¯ Практична робота №2