2015-10-16
460
Ефективність праці – це її результативність або успішність. Вона показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці (співвідношення отриманого виробничого результату і сукупності екстенсивних та інтенсивних затрат живої і уречевленої праці).
Продуктивність – це ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона відбиває взаємозв’язок між кількістю і якістю вироблених товарів та ресурсами, які були витрачені на їх виробництво.
Продуктивність праці відбиває ступінь ефективності процесу праці.
Продуктивність праці – це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукцію.
Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або економію робочого часу, витраченого на одиницю продукції.
|
|
|
Продуктивність праці тісно пов’язана з її інтенсивністю.
Інтенсивність праці – характеризує ступінь напруженості праці за одиницю часу і вимірюється кількістю витраченої енергії людини. Чим вищий рівень інтенсивності праці, тим вища її продуктивність. При цьому необхідно визначати нормальну інтенсивність праці, яка означає таку витрату життєвої енергії людини упродовж робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо.
Максимальний рівень інтенсивності визначається фізіологічними і психічними можливостями людського організму.
Також на рівень продуктивності праці на підприємстві впливають:
1) рівень екстенсивного використання праці – показує міру її продуктивного використання та її тривалість упродовж робочого дня при незмінності інших характеристик. Чим повніше використовується робочий час, тим менше простоїв та інших втрат робочого часу, чим триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і, відповідно, її продуктивності.
2) техніко–технологічний стан виробництва.
При цьому, підвищення продуктивності праці повинно переслідувати дві взаємопов’язані мети:
1) підвищення життєвого рівня населення – за рахунок зростання продуктивності в країнах, що переходили до ринкової економіки, досягалося від 40 до 90% життєвого рівня;
2) підвищення ефективності діяльності галузей і підприємств, а також реальне зростання особистих доходів працівників.
В умовах посиленої конкуренції на ринках товарів, послуг і праці великого значення набуває підвищення продуктивності праці на підприємствах, яке виражається у:
– зниженні трудомісткості;
– зниженні затрат зарплати на 1 грн. продукції:
– зниженні частки витрат на зарплату у собівартості продукції;
– зниженні часу виробництва;
– підвищенні якості продукції;
– збільшенні маси і норми прибутку.
