Порядок виконання роботи

Кисневу склянку 2-3 рази споліскують дослі­джуваною природною водою і заповнюють пробою води по вінця так, щоб на внутрішній поверхні склянки не залишилося бульбашок повітря. Потім у склянку окремими піпетками вносять 1 см³ розчину хлориду мангану та 1 см³ лужного розчину йодиду калію. Піпетку занурюють до половини ви­соти посудини і в міру витікання розчину піпетку підіймають. Потім посу­дину швидко закривають пробкою так, щоб не залишилося бульбашок по­вітря, і її вміст перемішують. При цьому утворюється осад гідроксиду ман­гану (II), який частково окислюється до бурого осаду МnО(ОН)₂ розчиненим у воді киснем. Осад залишають відстоюватись не менше ніж 10 хв, але не довше, ніж на 1 добу. Потім піпеткою добавляють 5 см³ розчину сірчаної кислоти, зануривши її майже до поверхні осаду. В міру витікання розчину піпетку повільно підіймають так, щоб не скаламутити осад. Частина про­зорого розчину, який при цьому виливається зі склянки, не впливає на ре­зультати аналізу. Посудину закривають пробкою і ретельно перемішують. При цьому йодид окислюється до йоду, а осад гідроксиду мангану розчиня­ється.

Піпеткою відбирають 50 см³ розчину, переносять його у конічну колбу міст­кістю 250 см³ і - титрують тіосульфатом, доки розчин не набуде світло-жовтого забарвлення. Потім добавляють 1 см3 свіжоприготовленого розчину крохмалю і продовжують титрування до зникнення синього забарвлення.

Вміст розчиненого кисню С_х (мг О₂/дм³) обчислюють за рівнянням

С_х =

де С — концентрація розчину тіосульфату натрію, моль-екв/дм³; V — об'єм розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування, см³; V₁ — об'єм кис­невої склянки, в яку відбирали воду, см³; 2 — об'єм води, що вилився під час фіксування розчиненого кисню, см³; М — молярна маса еквівалента кисню (M O₂=8,00)

Ступінь насичення води киснем у відсотках обчислюють за рівнянням (2.1).