Забарвленість імітаційної шкали

Перешкоди під час визначення забарвленості виникатимуть у разі, якщо забарвленість проби значно відрізняється від забарвлення розчинів порівняння. У таких випадках порівнювати забарвлення проби зі шкалою не можна, а визначення необхідно здійснювати відповідно до розділу 2.1.2.1.

Визначення справжньої забарвленості проби

За допомогою оптичних приладів

Метод для дослідження справжньої забарвленості проби води за допо­могою оптичних приладів є придатним для дослідження сирої та питної води і для неінтенсивно забарвленої води промислового використання.

Інтенсивність забарвленості проби води характеризують її світлопоглинанням за довжин хвиль максимального поглинання. Кількісно її визначають вимірюванням коефіцієнта світлопогли­нання за допомогою фотоколориметра або спектрометра. Зазвичай, більшість природних вод з жовто-коричневим забарвленням і проб забарвлених стічних вод заводів, на яких працює лише система очищення побутових стоків, можна вимірювати за довжини хвилі 436 нм. Стічні води з підприємств із системою промислового очищення стічних вод не мають достатньо виражених максимумів поглинання.

Визначення інтенсивності забарвленості проби води ґрунтується на вимірюванні ослаб­лення (поглинання) світлового потоку. За різної забарвленості води максимальне поглинання спостерігається на різних довжинах хвиль падаючого випромінення. Забарвленість води визначають за допомогою фотоколориметра або спектрометра за принаймні трьох довжин хвиль, розподілених у межах області видимого спектра (λ= 436, 525і 620 нм).