Мал. 1. Схема лімфовідтоку від шлунка (за О.В. Мельниковим)

І - лімфатичні бар’єри першого басейну лімфовідтоку: 1 - лімфатичні вузли великого сальника за великою кривиною шлунка; 2. - підворотарні та заворотарні лімфатичні вузли; 3 - лімфатичні вузли брижі тонкої кишки; 4 - парааортальні лімфатичні вузли; ІІ - лімфатичні бар’єри другого басейну лімфовідтоку: 1 - лімфатичні вузли у малому сальнику за малою кривиною шлунка; 2 - лімфатичні вузли у товщі малого сальника; 3 - лімфатичні вузли у товщі дванадцятипало-дуоденальної зв’язки; 4- лімфатичні вузли у воротах печінки; ІІІ - лімфатичні бар’єри третього басейну лімфовідтоку: 1 - паракардіальні лімфатичні вузли; 2 - лімфатичні вузли у товщі шлунково-підшлункової зв’язки; 3 - лімфатичні вузли за верхнім краєм підшлункової залози; 4 - навколостравохідні лімфатичні вузли; IV - лімфатичні бар’єри четвертого басейну лімфовідтоку: 1 - лімфатичні вузли у великому сальнику за великою кривиною шлунка; 2 - лімфатичні вузли за верхнім краєм підшлункової залози; 3 - лімфатичні вузли у воротах селезінки.  

Після цього, як і під час вивчення будь-якої іншої теми, необхідно звернути увагу на частоту, розповсюдженість цієї хвороби, її зв'язок з віком і статтю. Далі необхідно вивчити етіологію і патогенез захворювання. Причиною розвитку раку шлунка більшість дослідників вважають тривалий вплив на слизову оболонку шлунка різних канцерогенних речовин за умов пригнічення секреції та порушень кровообігу. Процеси малігнізації мають генетичну схильність, залежать від особливостей харчування, низки побутових факторів. Так, нерегулярне харчування, перевага в їжі тваринних жирів, пережарених продуктів, вживання дуже гарячої їжі, подразнення слизової оболонки гострими приправами, шкідливий вплив нікотину і міцних алкогольних напоїв ведуть до розвитку хронічних запальних змін слизової оболонки шлунка, на фоні яких можуть виникати вогнищеві проліферативні процеси, а з часом і рак шлунка. Наведені відомості стосуються головним чином екзогенних факторів, в тому числі і канцерогенів навколишнього середовища. Серед ендогенних факторів неможливо виключити і впливу N-нітрозосполук, що синтезуються у шлунку при різних патологічних станах останнього. Ці речовини розглядаються як потенційно канцерогенні для людини. Інтенсивність синтезу нітрозосполук залежить від кількості нітритів, амінів та амідів, що надходять до шлунка і від кислотності шлункового соку. Встановлено, що масивний синтез канцерогенних нітрозосполук здійснюється навіть при анацидному стані шлункового соку у хворих з атрофічним гастритом при надходженні з їжею і водою нітратів у великій кількості.

Останнім часом з’явились повідомлення про причинні зв’язки між Helicobacter pylori і злоякісними та доброякісними пухлинами шлунка.

Рак шлунка майже не виникає на здоровій основі, частіше він з'являється на фоні таких захворювань, як хронічний гастрит, поліпи, хронічна виразка, які прийнято вважати передраковими.

За навчальною літературою необхідно розібратися в тому, які форми цих хвороб найбільш небезпечні у плані малігнізації.

Далі слід вивчити патоморфологічну класифікацію цієї хвороби, розподіл локалізації за відділами шлунка, характером росту, залежністю від нього міграції ракових клітин по стінці шлунка. Дуже важливо мати уявлення про шляхи розповсюдження ракової пухлини, таких, як лімфогенний, гематогенний, контактний та імплантаційний.

Так як мова йде про злоякісну пухлину, то природно, що вона росте з епітелію шлунка, тобто з клітин слизової оболонки, що визначає її гістологічну будову - аденокарцинома з різними ступенями диференціювання клітинних елементів.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: