Фактори впливу механізації на процеси ТО та ПР

При здійсненні механізації процесів ТО й ПР повинно враховувати наступне: 1) вплив кількості підрозділів на приріст продуктивності праці ремонтників; 2) найбільший приріст прибутку (більше 50 %) досягається, насамперед, у зонах ПР, ТО-1, ТО-2, ЩО (при цьому 20 % доводиться на зону ПР); 3) при механізації процесів ТО й ПР позначається закон забутньої ефективності, тобто має місце зниження темпів приросту прибутку зі збільшенням рівня механізації на ту саму величину; 4) найбільший внесок на коефіцієнт технічної готовності парку припадає на механізацію робіт у підрозділах, які виконують операції ТО й ПР безпосередньо на автомобілі.

У малих підрозділах (менш 4-х робітників) підвищення рівня механізації незначно позначається на продуктивності праці, бо кожний робітник має вузьку спеціалізацію. Тому при незмінній кількості автомобілів в ПАТ опісля механізації технологічного процесу той же обсяг робіт виконує те ж сама кількість робітників, тобто вивільнення робітника не відбувається, а попросту знижується ступінь його завантаження. Вихід – укрупнення ПАТ, кооперація між ПАТ, враховуючи, що саме у великих підрозділах механізація дає відчутний ефект.

Кількість робочих постів, зон і ділянок має значення при відборі обладнання, призначеного для використання в різних зонах на декількох ділянках або постах.

Енерго-повітре-водопостачання має значення при відборі однакового за призначенням обладнанням, але з різними видами привода, принципами роботи і т.п.

Система організації ТО та ПР на ПАТ охоплює вибір необхідного обладнання і вимог до нього, зумовлених особливостями організаційно-управлінських рішень, які здійснюються на ПАТ. Фактор має значення при рішенні питань комплексної механізації процесів ТО та ПР (особливо для великих ПАТ) для обладнання, що призначене для забезпечення стабільності процесів в будь-якому виробничому циклі.

Технологія, а також зміст робіт ТО та ПР охоплює технологічні вимоги до обладнання, які вирішуються на підстави відповідних технологічних принципів і особливостей виконання як окремих операцій, так і їх комплексів, необхідності більш диференційованого підходу до вибору обладнання, стосовно діючої на ПАТ чи типової технології.

Спеціалізація постів ТО та ПР передбачає ряд додаткових вимог до обладнання, а саме придатність до використання в заданих умовах спеціалізації постів, технологію робіт на них, розподілення робіт між виконавцями та інше.

Базове облаштування поста ТО та ПР об’єднує вимоги ще до відбору обладнання, яке визначається типом поста, його можливостями і умовами виконання робіт.

Техніка безпеки передбачає забезпечення безпеки робіт при виконанні операцій ТО та ПР. Цей фактор універсальний, оскільки в рівному ступені відноситься як до факторів в ПАТ, так і до факторів обладнання.

Контрольні запитання

1.1. Як структурно відрізняються виробничо-технічної бази підприємств автомобільного транспорту різної потужності?

1.2. За якими ознаками класифікують технологічне обладнання ПАТ?

1.3. Що входить до складу силових машин технологічного обладнання підприємств автомобільного транспорту?

1.4. Які робочі машини використовуються в гаражному обладнанні?

1.5. Які типи технологічного обладнання існують для підприємств автомобільного транспорту?

1.6. Яке призначення має загальнотехнічне обладнання підприємств автомобільного транспорту?

1.7. Ким визначається склад силових машин технологічного обладнання підприємств автомобільного транспорту?

1.8. Які основні вимоги до організації робочого місця в виробничій зоні підприємств автомобільного транспорту?

1.9. Які фактори визначають оснащення підприємств автомобільного транспорту технологічним обладнанням?

Розділ 2

МИЙНО-ОЧИСНЕ ОБЛАДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АВТОМОБІЛЬНОГО
ТРАНСПОРТУ

2.1. Типи мийно-очисного обладнання підприємств
автомобільного транспорту

Після повернення автомобіля з лінії проводять комплекс прибирально-мийних робіт, що забезпечують належний зовнішній вигляд автомобіля та дозволяють видалити з поверхні його деталей бруд, солі й хімікати, які заважають проведенню контрольно-діагностичних вимірів.

До цих робіт відносяться: 1) прибирання; 2) попереднє обполіскування; 3) миття спеціальною сумішшю і водою; 4) остаточне обполіскування; 5) сушіння або протирання автомобіля; 6) нанесення захисного шару воску; 7) полірування пофарбованих поверхонь; 8) нанесення антикорозійного покриття; 9) підфарбування і пофарбування; 10) дезінфекція автомобілів загального користування і спеціального призначення.

Для прибирання автомобілів використовують: 1) пилососи; 2) волосяні щітки; 3) мітли; 4) обтиральні матеріали; 5) допоміжні засоби. Крила і підніжки автомобіля очищають від бруду, снігу і криги дерев’яними лопатками та молотками, а ходову частину автомобіля – металевою лопаткою.

При невеликій кількості однотипних автомобілів використовується ручна мийка з шланговим підведенням води до брандспойта, мийного пістолету або до щітки. Установки шлангової мийки автомобілів всіх типів охоплюють: 1) насоси з електроприводом; 2) ємності для миючих розчинів і полірувальних складів; 3) нагнітальні шланги з мийними пістолетами, постаченими змінними соплами для одержання струменя різної форми (кинджальної, віялоподібної) або з щітками.

Для мийки вантажних автомобілів використовуються виключно, струминні установки з нерухомими соплами і постійним напрямком струменів, які допускають зміну кута нахилу струменів води. Струминні установки для мийки легкових автомобілів мають малу продуктивністю і тому застосовуються на невеликих СТОА або у гаражах-стоянках індивідуальних власників.

Для великих парків однотипних автомобілів застосовують механізовану мийницю у варіанті спеціальних струминних, щіткових або комбінованих струйно-щіткових установок.

Механізовані мийні установки підрозділяються: 1) для мийки верхніх і бічних поверхонь автомобілів (вантажних, легкових автомобілів та автобусів); 2) для мийки нижніх поверхонь автомобілів; 3) для мийки коліс автомобілів; 4) для зовнішньої мийки автоцистерн. 5) для внутрішньої мийки і санітарної обробки кузовів автофургонів і цистерн і ін.

Обладнання для механізованої струминної мийки автомобілів складається з гідравлічної частини, що включає систему трубопроводів і сопел або душовий пристрій, і механічної частини, що складається із привода від електродвигуна для забезпечення коливального або обертового руху труб із соплом.

Різні мийні установки можуть використовуватися як індивідуально, так і у комплексі. Найбільшу пропускну здатність мають мийні установки верхніх і бічних поверхонь автомобілів, що працюють в автоматичному режимі. Автоматичні мийні установки спрацьовують під час в’їзду автомобілів (педаль під колесом, фотоелемент і ін.) і автоматично за заданою програмою здійснюють весь процес мийки (від змочування миючим розчином до обдуву потоком повітря і вимикання).

При механізованій мийці нерухомого автомобіля для обробки всіх зовнішніх поверхонь необхідно переміщення робочих органів мийниці (щітки, колектори із соплами, вентилятори) уздовж подовжньої осі автомобіля. Практично вся мийниця виконується рухливою і розміщується на П-подібній рамі портального типу, що переміщається вздовж долівних або підвісних направляючих. При великій пропускній здатності мийниці доцільніше переміщати автомобіль за допомогою конвейєра, незважаючи на великі витрати енергії. При цьому використовується мийниця нерухомого типу. Застосування конвейєра забезпечує можливість застосування лінії ЩО, що призводить до істотного підвищення продуктивністі праці.