|
|
|
|
| ||||

Рис. 2.14. Сопла, що створюють різні види струменів;
а – кинджальну; б – плоску; в – віялоподібну; г – розсіяну; д – кинджальну
з peгулюємою інтенсивністю; 1 – спіраль; 2 – корпус; 3 – конус
Конструкція насадок повинна дозволяти змінювати напрямок поздовжніх осей сопел при регулюванні з метою раціонального розподілу струменів по поверхні об’єктів, що очищаються, а також демонтувати їх для періодичного очищення (рис. 2.14, а)
Головним недоліком розглянутих насадків є те, що від місця удару водяного струменя об поверхню кузова вода рухається в радіальному напрямку. При цьому між потоком води й поверхнею кузова утворюється тонкий примежовий прошарок, у якому швидкість води дуже мала, а, отже, і миюча здатність струменя різко знижена. Для часткового руйнування примежового шару й розширення зони обмивання застосовують хитні сопла або сопла у вигляді сегнерового колеса.
|
|

Рис. 2.15. Насадки гідрантів струминних установок:
а – кулястий насадок з конічним профілем каналу; б – насадок
на гнучкому шлангу; 1 – труба; 2 – пружина; 3 – корпус; 4 – гайка;
5 – кулястий насадок: 6 – кільце; 7 – насадок; 8 – шланг
Одним із прийомів збільшення ударної сили струменя є використання пульсуючого струменя, що завжди вдаряє по поверхні, вільної від рідини, на відміну від постійної, що попадає в раніше утворену зону розтікання, де ударна сила її знижується.
Використання пульсуючих струменів із частотою пульсації близько 1 Гц дає можливість підвищити продуктивність процесу очищення в 1,3...1,5 рази.
Високонапірні пароструминні установки забезпечуються регульованими насадками, здатними створювати струмені із круглим поперечним перерізом, а також - віялові.






