Випробування ресор автомобілів

Відремонтовані і зібрані ресори піддаються випробуванням на спеціальному стенді, показаному на рис. 14.11. Основою стенда служить рама 1 звареної конструкції. Навантаження на ресори створюються за допомогою робочого гідравлічного циліндра 15, шток якого з’єднаний з нижньою частиною хомута 16 траверси. Траверса хомута 16 накидається на ресору, розміщену на двох опорних візках 4 з перехідними деталями 5, 10, які відповідають ресорам автомобілів різних марок.

Подача оливи під тиском у циліндр із бака 14 здійснюється шестерним насосом 13, через розподільний кран 6. Насос приводиться в рух від електродвигуна 2 потужністю 2,8 кВт при 950 об/хв. На верхній частині рами встановлений кронштейн із лінійною шкалою 8, по якій визначається стріла прогину ресори. Інші позначення на рис. 14.10: 3 – магнітний пускач; 7, 9, 11, 12 – труби; 17 – обмежник; 18 – шухляда.

Гідравлічна схема стенда показана на рис. 14.10. Визначення навантаження на ресору при її прогині провадиться по одному з манометрів 3 і 5, установлених над шкалою.

Рис. 14.10. Гідравлічна схема стенда для випробувань ресор:

1 – маслобак; 2 – циліндр; 3, 5 – манометр; 4 – кран переключення
манометрів; 6 – кран – положення «стій»; 7 – редукційний клапан; 8 – насос

Один з манометрів (на 1,0 МПа) призначений для випробувань тиском не більш 0,65 МПа і другий (на 4,0 МПа) - для випробувань тиском 0,65…3,0 МПа. Наявність двох манометрів дозволяє більш точно визначати величини навантажень. Показання манометрів переведені в одиниці сили і занесені в стендову таблицю.