Загальний характер дії і ознаки ураження найбільш розповсюдженими ХНР

ХНР	Загальний характер дії	Ознаки ураження
Аміак (речовина, яка має дію удушення і нейротропну дію)	Загальнотоксичні ефекти обумовлені дією аміаку на нервову систему. Порушується обмін глутамінової і β-кетоглутарової кислот в корі головного мозку. Різко знижується можливість мозкової тканини засвоювати кисень. Спричиняє курареподібну дію. Порушує згортання крові в результаті прямої дії на протромбін, уражає паренхіматозні органи. Наслідки важкої інтоксикації є зниження інтелектуального рівня з втратою пам’яті, неврологічні симптоми: тремор, порушення рівноваги, зниження больової і тактильної чутливості, запаморочення, ністагм, гіперрефлексія. Наслідками гострого отруєння може бути помутніння кришталику, роговиці, навіть її прорив і втрата зору, охриплість або повна втрата голосу і різні хронічні захворювання (бронхіт, емфізема легенів та інші).	У випадках дії малих концентрацій спостерігається незначне подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів. При дії середніх концентрацій спостерігається сильне подразнення слизових оболонок очей і носу, часте чхання, слинотеча, невелика нудота і головний біль, почервоніння обличчя і потовиділення. Спостерігається сечовипускання і біль за грудиною. При попаданні в хмару з високими концентраціями наступає різке подразнення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, приступи кашлю, почуття задухи, тривожність, запаморочення, біль в шлунку, блювота. При дії дуже великих концентраціях - через декілька хвилин з’являється слабкість м’язів з підвищеним рефлекторним збудженням, тетанічні судоми, різко знижується слух. Потерпілі іноді перебувають в стані сильної тривоги. Спостерігаються різкі розлади дихання і кровообігу. Смерть може наступити від серцевої недостатності або зупинки дихання.
Двоокисел сірки (речовина, що має дію удушення і загальну отруйну дію)	Подразнює дихальні шляхи, викликає спазм бронхів і збільшує опір дихальних шляхів. Загальна дія полягає в порушенні вуглеводного і білкового обміну, пригнічуванні окислювальних процесів в головному мозку, печінці, селезінці, м’язах. Подразнює кровотворні органи.	Подразнює слизові оболонки очей і носоглотки. Чхання і кашель виникають при дії протягом декількох хвилин. При більш тривалій дії спостерігається блювота, утруднення мовлення і ковтання. Смерть наступає від удушення, внаслідок рефлекторного спазму голосової щілини, раптової зупинки кровообігу у легенях або шоку.
Гідразин (речовина, яка має дію удушення і нейротропну дію)	Гідразин і його похідні викликають при інгаляційному ураженні токсичний набряк легенів, на фоні якого формуються при гострому отруєнні важкі ураження центральної нервової системи, що у ряді випадків призводить до смертельного кінця. Викликає порушення вуглеводного і жирового обміну. Має гемолітичні властивості, гемоліз розвивається через 1,5-2 години після гострого отруєння.	У випадку легких інтоксикацій спостерігається подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, при середніх інтоксикаціях - бронхіт і токсичний набряк легенів, збудження, а потім депресія, порушення вуглеводної, жирової і антитоксичної функції печінки. Гостре отруєння викликає затьмарення свідомості, жовтуху, стоматит, порушення серцевої діяльності, ураження печінки, блювоту. Смерть наступає при явищах уремії.
Діоксан (речовина, що порушує обмін речовин)	Спричиняє токсичну дію при інгаляційному надходженні, через шкіру і при потраплянні внутрішньо в шлунок. Місцева дія не притаманна. Має період прихованої дії від 10-ти діб до декількох тижнів. Збільшення дози не приводить до значного зменшення періоду прихованої дії. Отруєння пов’язано з порушенням обміну речовин, ураженням печінки, атрофією лімфоїдної тканини, порушенням функції нервової системи.	Порушення обміну речовин проявляється втратою маси тіла, різким скороченням вживання води. Виражена дегідратація, як правило, попередник смерті. Характерна наявність набряків. Рідина накопичується в підшкірній клітковині спочатку навколо очей, потім розповсюджується на обличчя, шию, тулуб. З’являються важкі термінальні набряки, в основному підшкірної локалізації, однак частина рідини з’являється в черевній, грудній порожнині, в порожнині перикарду. Характерною ознакою гострої інтоксикації є вугреподібний висип на обличчі і шиї, який не піддається терапії. Крім того, розвиваються гіперкератоз шкіри, стоп і долонь, руйнуються нігті на руках і ногах, випадає волосся на обличчі, вії. Розвивається блефарит.
Окисел вуглецю (речовина, яка має загальноотруйну дію)	Витісняє кисень із оксигемоглобіну. Кількість кисню може знижуватися до 8% (аноксемія). Може спричиняти безпосередню токсичну дію на клітини, порушуючи тканинне дихання. Пригнічує активність тирозинази і сукцинатдегідрогенази в печінці, серці і мозку. Впливає на вуглеводний обмін, підвищує рівень цукру в крові. Порушує фосфорний обмін, азотний обмін, викликає азотемію, змінює стан білків плазми, знижує активність холінестерази в крові і рівень вітаміну В₆.	При дії окислів вуглецю спостерігається важкість і відчуття стискування голови, сильний біль в лобі і скронях, запаморочення, почервоніння і печіння шкіри обличчя, тремтіння, почуття слабкості і страху, спрага, частий пульс, пульсація артерій на скронях, нудота, блювота. У подальшому поява заціпеніння, слабості і байдужості, наростає сонливість. Температура тіла може підвищуватися до 38-40 °C. В подальшому наступає втрата свідомості, блювота, самовільне випорожнення сечового міхура і шлунку. Смерть наступає від зупинки дихання.
Фосген (речовина з переважною дією удушення)	Взаємодіє з нуклеофільними групами ліпідів і білків, що входять до складу мембран клітин стінок альвеол і легеневих капілярів. Це приводить до порушення проникності стінок альвеол і кровоносних судин, в результаті чого рідка частина крові (плазма) виходить в порожнину альвеол і розвивається набряк легенів.	При вдиханні пару відчувається запах прілого сіна (яблук). Період прихованої дії триває 4-6 годин, але в залежності від отриманої дози може бути від 1 години до доби. Чим менше період прихованої дії, тим більш несприятливий прогноз. Фізичне навантаження може привести до зменшення прихованого періоду дії. В уражених виникають кашель, уповільнення дихання, болі за грудиною при диханні.
Сірковуглець (нейротропна отрута)	Речовина спричиняє виражену загальну резорбтивну дію, місцеві ефекти виражені слабо. Головний шлях потрапляння в організм – інгаляційний, можливе проникнення через неушкоджену шкіру. Високі концентрації діють наркотично. Хронічна дія малих концентрацій призводить до ураження центральної, вегетативної, периферійної нервових систем, внутрішніх органів, системи крові. Сприяє розвитку серцево-судинних захворювань, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, цукрового діабету.	Головний біль, судинні розлади, дратівливість, розлад чутливості, біль у горлі, відчуття мурашок, легке сп’яніння, порушення дихання. При дії високих концентрацій втрата свідомості можлива після декількох вдихів. Якщо потерпілого не евакуйовано з зараженої зони - наступає глибокий наркоз, зникають всі рефлекси, включаючи рогівковий і зіниць, смерть наступає від зупинки дихання. При евакуації ураженого із зараженої зони несвідомий стан змінюється психічним і руховим збудженням і дезорганізацією.
Окисел етилену (метаболічна отрута)	Спричиняє місцеву і загальну резорбтивну дію. Мутаген і алкілуючий агент. Наркотик з сильною специфічною дією. Володіє подразнюючою і сенсибілізіруючою дією.	При слабкій і середній інтоксикації спостерігається подразнення слизових оболонок очей, слабке серцебиття, тремтіння м’язів, почервоніння обличчя, головний біль, зниження слуху, ністагм, ацидоз, сильна блювота. У випадку гострої інтоксикації - поява раптово сильного пульсуючого головного болю, запаморочення, невпевнена хода, утруднена розмова, блювота, болі в ногах, в’ялість, скутість, спазми судин сітківки. Діє на шкіру і слизові оболонки очей. Ураження шкіри спостерігається при дії в рідкому, газоподібному стані і у вигляді розчинів. Легко проникає через одяг, взуття, рукавиці, тому часто розвиваються ураження не тільки відкритих, але і захищених ділянок шкіри.
Хлор(речовина з переважною дією удушення)	Подразнює дихальні шляхи, може викликати набряк легенів. При дії хлору в крові порушується стан вільних амінокислот і знижується активність деяких оксидаз.	При незначних концентраціях спостерігається почервоніння кон’юнктиви, м’якого піднебіння і глотки, бронхіт, легка задишка, охриплість, відчуття здавлення за грудиною. При дії малих і середніх концентрацій спостерігаються болі за грудиною, печія і різь в очах, сльозотеча, важкий сухий кашель, збільшується задишка, прискорений пульс, початок виділення мокротиння зі слизом і відхаркування пінистою жовтою або червоною рідиною. Іноді отруєння, яке перенесене на ногах, через декілька діб закінчується смертельно. При потраплянні в хмару з високими концентраціями може наступити раптова смерть внаслідок рефлекторного гальмування дихального центру.
Ціанистий водень (речовина переважно загальної отруйної дії – інгібітор ферментів дихального ланцюга)	Токсична дія обумовлена властивістю ціаніону створювати комплекси з тривалентним залізом, що входить до складу цитохромів. Є специфічним інгібітором тканинного дихання в клітинах. Тканинне дихання пригнічується майже повністю (на 90% і більше) і в першу чергу в клітинах нервової системи, що призводить до збудження і загибелі нейронів.	При дії високих концентрацій уражений падає, втрачає свідомість і через декілька хвилин помирає. При уповільненій формі симптоми інтоксикації розвиваються повільно. У випадку легкого ступеню ураження потерпілий відчуває запах мигдалю, металевий присмак у роті. Потім виникає запаморочення, головний біль і порушення координації руху. При середньому ступеню ураження додатково спостерігається сильна слабкість. Потерпілий падає, свідомість пригнічена, дихання важке, зіниці розширені. У випадку важкої форми ураження виникають клоніко-тонічні судоми з втратою свідомості, дихання поверхневе, розвиваються паралічі. Може бути самовільне сечовипускання і дефекація. В подальшому виникає зупинка дихання і серця. Характерним симптомом отруєння є яскраво-рожеве забарвлення шкіри, слизових оболонок губ і очей.
Окисли азоту (речовини переважно загально отруйної дії – отрути гемоглобіну)	Загальний характер дії залежить від складу окислів, що утворюються в повітрі. Токсична дія здійснюється за подразнюючим або нітратним типом дії. При контакті з вологою поверхнею легенів виникають HNO₃ і HNO₂, які уражають альвеолярну тканину, що призводить до набряку легень і складним рефлекторним розладам. В крові утворюються нітрати і нітрити, викликаючи розширення судин і зниження кров’яного тиску. Нітрити перетворюють оксигемоглобін в метгемоглобін. Ушкодження еритроцитів, а також набряк легенів, що призводить до кисневої недостатності.	Спостерігається подразнення дихальних шляхів, сильний кашель, іноді головний біль, блювота. Потерпілий відчуває неможливість зробити глибокий вдих. Через 2-12 годин після дії пари виникає відчуття страху і сильної слабкості, наростання кашлю спочатку з лимонно-жовтим, а потім кров’янистим мокротинням, іноді озноб, підвищення температури, прискорене серцебиття, сильна синюшність. Часті значні розлади шлунково-кишкового тракту, нудота, сильні болі в діафрагмі, блювота, пронос, спрага. При раптовому вдиху високих концентрацій майже раптово спостерігаються симптоми важкого удушення, судоми, зупинка дихання.