Характеристика осередку СДОР

В результаті попадання в навколишнє середовище СДОР, на території аварійного об’єкту утворюється зона хімічного зараження, в середині якої виникає осередок хімічного ураження СДОР.

Заражена хімічна зона (ЗХЗ), утворена СДОР, включає ділянку розливу (викиду) та територію, над якою поширилися пари та аерозолі отруйних речовин. У межах ЗХЗ можуть виникати ураження людей як у результаті безпосередньої дії СДОР, так і через заражені предмети, воду, харчові продукти.

Осередок хімічного ураження – територія, в межах якої в результаті аварії на ХНО виникли масові ураження людей та сільськогосподарських тварин, зараження місцевості.

В зоні зараження може формуватись один або декілька осередків хімічного ураження.

До медико-тактичних ознак осередку хімічного ураження належать:

- раптовість;

- швидкість та масовість виникнення уражень;

- зараження навколишнього середовища;

- виникнення значної кількості важких уражень;

- наявність комбінованих уражень (інтоксикація СДОР + опік, інтоксикація СДОР + механічна травма).

Осередок хімічного ураження характеризуються стійкістю і швидкістю дії СДОР на організм людини.

Критерієм оцінки є 1 година (більше чи менше): стійкість і дія на людину більше 1 години – стійкі і сповільненої дії, менше 1 години – нестійкі і швидкої дії.

В залежності від тривалості зараження місцевості та часу прояву вражаючої дії, виділяють 4 типи осередків ураження СДОР:

– осередок ураження нестійкими швидкодіючими речовинами. Виникає за умови зараження синильною кислотою, хлором, аміаком, акрилонітрилом, окисом вуглецю тощо;

– осередок ураження нестійкими СДОР сповільненої дії (фосген, хлорпікрин, азотна кислота тощо);

– осередок ураження стійкими СДОР, швидкої дії (ФОС, анілін);

– осередок ураження стійкими СДОР, сповільненої дії (сірчана кислота, етилсвинець).

Для осередків уражень швидкодіючими речовинами характерно:

- одномоментне (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин) ураження значної кількості людей;

- швидкий прояв інтоксикації із значною кількістю тяжких уражень;

- дефіцит часу для органів охорони здоров’я для організації роботи. Вирішальне значення в цих умовах набуває само і взаємодопомога;

- потреба в евакуації постраждалих за один рейс.

Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:

- формування санітарних втрат йде повільно (декілька годин);

- наявність деякого резерву часу для коригування роботи закладів охорони здоров’я;

- необхідність активного виявлення постраждалих серед населення;

- евакуація здійснюється поступово, після виявлення постраждалих (за декілька рейсів).

В осередку ураження стійкими речовина довгий час (більше) години зберігається небезпека ураження. Вона залишається деякий час після виходу із осередку за рахунок десорбції СДОР з одягу або в результаті контакту із зараженим транспортом, різними предметами. Необхідне проведення в найкоротші терміни часткової санітарної обробки в осередку, а в разі прибуття постраждалих на етапи медичної евакуації – повної санітарної обробки і дегазації одягу, взуття й транспортних засобів. Медичний персонал під час контакту з ураженими, які не пройшли повної обробки, працює в протигазах і засобах захисту шкіри, а після завершення роботи проходить санітарну обробку.

Можливі втрати населення в осередку хімічного ураження залежать від:

- щільності населення (кількість людей, які проживають на 1 км² території);

- токсичності СДОР;

- глибини поширення СДОР та площі осередку;

- ступеню захищеності населення;

- метеорологічних умов (швидкість вітру, ступінь вертикальної стійкості повітря тощо).

Під час перебування людей в осередку хімічного ураження СДОР на відкритій місцевості без протигазів практично майже 100 % населення можуть отримати ураження. У разі повного забезпечення населення засобами індивідуального захисту втрати не перевищать 10-12 %. В останньому випадку втрати можливі через несвоєчасне використання засобів захисту або їх зіпсованість.

Таблиця 4

Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %

Рівень захищеності людей	Втрати людей у районі	Втрати на відстані, км
застосування ОР
Смертельний і важкий ступінь	Легкий ступінь	Смертельний і важкий ступінь	Легкий ступінь	Легкий ступінь
Високий			—	—	—
Середній	10—20	30—50	0—10	70—80
Слабкий	50—90	10—50	10—20	70—80

Примітка. Рівень захищеності: високий — люди добре підготовлені, щоб застосувати засоби індивідуального захисту (813), забезпечені ПРУ; середній — задовільно підготовлені, щоб застосувати 313, забезпечені перекритими щілинами, можуть укриватися у виробничих приміщеннях і житлових будинках; слабкий — незадовільно підготовлені, щоб застосувати 313, розміщені на відкритій місцевості.