Поняття про галузь види галузей економіки

У загальному розумінні галузь - сукупність підприємств, установ, організацій які виготовляють однорідну продукцію або надають однорідні послуги; виконують у процесі громадського відтворення однакові соціально-економічні функції незалежно від територіального розташування, відомчої підпорядкованості. Галузь - є основним структурним підрозділом народного господарства. Відповідно галузевої структури має місце класифікація галузей господарства. Група однорідних галузей господарства утворює сферу господарства. Так в відповідності зі специфікою виробництва, розподілу і перерозподілу виробничих благ виділяються виробнича і невиробнича сфери.

У галузевій структурі господарства виділяють дві сфери - виробничу і невиробничу, що складають певну структуру Господарського комплексу країни.

Виробнича сфера забезпечує країну різноманітними товарами.

Галузевий склад виробничої сфери

Невиробнича сфера - послугами матеріального і нематеріальноо характеру.

Галузь - це сукупність однорідних підприємств, що характеризуються єдністю споживчого чи економічного призначення виробленої продукції, спільністю сировини, що переробляється, використовуваної матеріально-технічної бази та професійного складу кадрів (спільністю ознак виробничо-господарської діяльності).

Суттєвими ознаками галузі є наступні.
1. Наявність певного числа самостійних однорідних підприємств.
2. Єдність споживчого чи економічного призначення виробленого в галузі продукту (харчовий продукт, машини, в сукупності продукт групи «А» або «Б»).
3. Певна однорідність переробляється вихідної сировини.
4. Єдина, специфічна для даної галузі, матеріально-технічна база, спеціалізована у вигляді певної системи машин і здатна здійснити задану технологію виготовлення конкретного продукту галузі.
5. Своєрідний склад кадрів, персоналу, сформованого вимогами вищевикладених ознак - кадри харчовиків, машинобудівників, металургів і т.д.

Поняття виробництво відрізняється від галузі лише відсутністю першої ознаки, відсутністю сукупності однорідних підприємств. Поняття виробництво, таким чином, ширше, ніж поняття галузь, бо всі галузі зросли з виробництва, сформувавши рано чи пізно відоме число самостійних однорідних підприємств. Є виробництва, які в перспективі при створенні певних економічних умов сформують нові спеціалізовані галузі, як, скажімо, свого часу машинобудування зросло з металообробки, а з машинобудування, в свою чергу, верстатобудівна та інструментальна. На етапі формування перебувають нині ряд галузей промисловості, маючи в наявності більше десятка самостійних підприємств (цукрово-рафинадная та ін.) Однак є такі виробництва, як, наприклад, виробництва пари, які ніколи не зможуть вирости в галузь. Такі виробництва не можуть бути самостійними і мати підприємства, а будуть допоміжними на будь-якому підприємстві. Карасьов. Економіка, 2011 http://epi.cc.ua/ekonomika166.html

До виробничої сфери належить промисловість Промисловість – це основна й провідна галузь, що забезпечує потреби господарства в паливі, енергії, сировині, матеріалах, здійснює постійне технічне переозброєння всіх сфер і галузей економіки, а також задовольняє різні потреби населення.

Галузь промисловості – це сукупність підприємств, яка характеризується: єдністю економічного призначення вироблюваної продукції, однорідністю перероблюваної сировини й основних матеріалів, спільністю технологічного процесу й виробничо-технічної бази, професійним складом кадрів і специфічними умовами праці.

Для характеристики галузевої структури промисловості використовують різні показники: кількісні, структурні, виробничі зв’язки. Кількісні визначаються питомою вагою галузей у загальному обсязі вироблюваної продукції, загальною чисельністю працівників і вартістю основних виробничих фондів. Структурні зміни промисловості – це різниця питомої ваги галузей, темпи їх зміни.

За характером розвитку промисловості й тенденціями її розміщення вирізняють три групи країн. До І групи відносять економічно високорозвинуті країни (72-75% обсягів світової промисловості), до другої – країни, що розвиваються, до третьої – постсоціалістичні країни.

За характером виробництва і предметів праці промисловість буває добувна і обробна. Видобувна промисловість об’єднує галузі, зайняті видобуванням палива, сировини з надр Землі, вод, лісів. Вона включає видобуток палива, підприємства з видобутку і збагачення руд чорних і кольорових металів, лісозаготівлю, видобуток нерудних корисних копалин (солі, сірки, вапняку і тд.), вилов риби, китів, морських звірів, морепродуктів. Частка видобувних галузей в структурі промисловості світу становить близько 15,7%, в тому числі в розвинутих країнах – 8,8%, в країнах, що розвиваються – 46,8%.

Обробна промисловість – сукупність галузей промисловості, підприємства яких обробляють і переробляють сировину і матеріали. Вона включає харчову, текстильну, швейну, взуттєву, деревообробну, хімічну, металургію, целюлозно-паперову, машинобудування та ін. На неї припадає більше ¾ світової промислової продукції, в тому числі в розвинутих країнах – 83,8%, в країнах що розвиваються, 49,2%.

В Україні прийнята також наступна класифікація:

Сферу послуг за значенням у житті суспільства можна поділити на дві важливі групи галузей. Перша покликана забезпечувати матеріальні умови життя населення. Вона охоплює такі галузі, як транспорт, торгівля, готельний і ресторанний бізнес, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління. Друга група сфери послуг покликана задовольняти здебільшого духовні й фізичні потреби населення. Вона охоплює освіту, охорону здоров'я, соціальну допомогу, а також науку, культуру і мистецтво (мал. 91).