Ротовирусная инфекция

Ротавірусна інфекфія – це гостре інфекційне захворювання, спричинене вірусом, який належить до родини реовірусів, роду ротавірусів і яке хар-ся синдромом інтоксикації, розладами з боку травного тракту, ураженням ВДШ.

Етіологія: ротавіруси гр А (4 серотипи).

Епідеміологія: джерело – хворі і носії, механізм передачі – контактно-побутовий; пік захворюваності – листопад – лютий.

Патогенез: рот – травний тракт – ентероцити тонкої кишки (розмноження) – запальний процес – діарейний синдром.

Клініка: інкуб – 1-5 діб; початок гострий на 1 добу – гастроентерит та ентерит (рілкі водянисті випорожнення, пінисті слабко зафарбовані, без патол домішок, з незначн кіл-тю слизу, з різким запахом – 5-20 раз на добу; імперативні позиви до дефекації; блювання; біль у живаті; Т*С – 38-39*). Тривалість діареї 7-10 дн. Слабкість, в’я лість, адинамія, головний біль. У частини хворих на 3-4 дн зявляються катаральні явища. Респіраторний синдром: гіперемія та зернистість зіва без тенденції до наростання Можливий ексикоз 1-2 ст. У дітей до 1 року більш тяжкий перебіг.

Діагноз: типова клініка, епіданамнез, лабор досл-ня (ІФА, РН, РТГА з ротавірусним антигеном).

Дифдіагностика: ГКІ – ротавіресний гастроентерит малосиндромний; холера – при ротавірусній інф, хар-ні випорожнення, біль у животі, метеоризм, катаральні явища; сальмонельоз – синдром інтоксикації, зелені випорожнення з домішками слизу та крові, гепатоліенальний синдром.

Лікування: діета з обмеженням вуглеводів, більше білка; сорбенти, еубіотики; рекомендують - холестерамін, смекта; при необхідності – регдратація.

Профілактика: специфічної немає; виявлення та ізоляція хворих.