1.1. Визначеня взаємозв’язку між ціною і попитом
Для оцінки взаємозв’язку між іною і попитом на свій товар фірма протягом кількох місяців проводила пробний маркетинг цього товару при різних рівнях ціни.
Таблиця 1
Заміри | Ц і | nі | Ці*nі | Ці2 | nі2 | Nі | Nі-n | (Nі-n)2 |
-245 | ||||||||
-191 | ||||||||
-136 | ||||||||
-82 | ||||||||
-28 | ||||||||
СУМА | --- |
ånі = m* b0+ b1åЦі
ånі* Ці = b0*åЦі + b1åЦі2
4496 = 12 b0 + 1560 b1/*130
522296 = 1560 b0 + 211952 b1
584480 = 1560 b0 + 202800b1
522296 = 1560 b0 + 211952b1
-62184 = 9152 b1
b1 = -6,795
584480 = 1560 b0 + 202800*(-6,795)
522296 = 1560 b0 - 1378026
b0 = 1258,0166
N = b0 + b1*Ц N1 = 1258,0166 - 6,795*174 = 75 N2 = 130 (шт.) N3 = 184 (шт.) N4 = 239 (шт.) N5 = 293 (шт.) N6 = 347 (шт.) N7 = 402 (шт.) | N8 = 456 (шт.) N9 = 511 (шт.) N10 = 565 (шт.) N11 = 619 (шт.) N12 = 674 (шт.) |
N(сер) = ånі/m = 4496/12 = 374,67
|
|
Залежність попиту від пропозиції
N
700
600
500
400
300
200
100
100 200 300 400 Ц
Визначаємо коефіцієнти детермінації за формулою:
R2= sN2/ sn2=383129,83/140375,1=2,7293
sN2=4597558/12=383129,83
sn2=2164134/12 – (4496/12) 2=180344,5 – 374,666 = 140375,1
1.2. Визначаємо цінову еластичність попиту за формулою
Епц = ((N1- N m)/(N1 + N m))/ ((Ц1- Ц m)/(Ц1 + Ц m)) = ((75- 674)/(75 + 674))/ ((174- 186)/(174 + 186))=
= (-599/749)/(88/260) = (-0,7997/0,338)» -2,366
Цінова еластичність попиту характеризує чутливість споживачів до зміни ціни на товар з точки зору зміни кількості товару, яку вони закупили. У нашому випадку Епц >1. Це означає, що попит на товар є еластичним, тобто невеликі зміни в ціні призводять до суттєвих змін в обсязі збуту.
Витрати на виробництво і збут продукції визначають мінімальний рівень ціни. Постійні витрати (F) не залежать від обсягу випущеної продукції, вони включають в себе орендну плату, плату за кредит, за опалення, зарплату управлінського персоналу. Але на одиницю продукції ці витрати змінюються залежно від виробітку (тобто змінні витрати на одиницю продукції є незмінними, а на весь обсяг продукції змінюються за лежно від виробітку). До змінних витрат (V) відносять витрати на матеріали та сировину, зарплату відрядних працівників, на електроенергію, що витрачається на технологічні цілі.
1.3. Оптимальний рівень ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток визначаємо за формулою:
П = (Ц*N – (F + V*N) ® max
Цопт = (Vb1 – Vb0)/2b1 = (76*(-6,795) – 1258,0166)/(-13,59) = 130 (грн./шт.).
Nопт = (b0 + b1)*Ц = 1258,0166 – 6,795*130,57=370,79
|
|
П = (130,57*370,79) – (9750+76*370,79)=7400,01® max
Визначимо S одиниці продукції при такому обсязі збуту
S = V + (F/N) = 76 + 9750/370,79 = 110,61 (грн./шт.).
1.4. Визначення теоретичного рівня критичного збуту
Nкр = F/(Ц – V) = 9750/(130,57 – 76) = 235 (шт.)
Теоретичний рівень критичного збуту Ц*N
48414,05
41014,04 F + V*N
Зона збитків
Зона прибутко-
12834 вої роботи V*N
F
235 370,79 N
1.5.Визначення реального рівня критичного збуту і зони доцільності підприємства
N¢крР= (F/Ц)/(1+Кr/100*L)-76= 12834/(130,57/1+(6*1,515/100*11)-76=239,91.
Nкр = F/(Ц – V) = 9750/(130,57 – 76) = 235 (шт.)
Реальний рівень критичного збуту Ц*N
48414,05
41014,04 F + V*N
12834 V*N
F
235 239 370 N