Геном ретровірусів за своєю будовою нагадує м-РНК еукаріот, оскільки містить
cap на 5′-кінці та poly-A на 3′-кінці. Ця геномна РНК копіюється з утворенням дволанцюжкової ДНК, яка інтегрує з геномом клітини, після чого транскрибується так само, як і клітинні гени. Ретровірус має з двох кінців довгі кінцеві повтори, єдиний відомий надзвичайно потужний промотор синтезу вірусної РНК знаходиться в лівому кінцевому повторі, м-РНК для різних вірусних білків утворюється в результаті диференційованого сплайсінгу загального первинного транскрипту, який може транслюватись і повністю. Екзогенна ДНК, вбудована справа від вірусного промотору ефективно транскрибується. Рекомбінант на основі ретровірусу, в якому один із вірусних білкових генів заміщений на чужорідну ДНК уражує еукаріотичні клітини, і вони продукують химерну м-РНК. Якщо клітини одночасно уражені рекомбінантним вірусом та допоміжним вірусом, РНК рекомбінантного вірусу буде спаковуватись у віріони.
Ретровірусні вектори широко використовуються для доставки генетичного матеріалу в геном людини. Специфічність взаємодії ретровірусів з поверхнею відповідних клітин в момент ураження визначається білком оболонки віріона, який взаємодіє з білками клітини. Це робить можливою зміну клітин-господарів.
2015-10-16
697
