Плюси й мінуси

Як уже було сказано, 33 млрд кубометрів газу навіть за стабільної річної ціни в 268,5 дол. обійдуться "Нафтогазу" в 2014 р. у суму близько 8,9 млрд дол.

Населення і підприємства теплоенергетики — основні клієнти "Нафтогазу" — за рік споживають усього 15—16 млрд кубометрів газу. Припустимо навіть поки що неможливе, що 15 млрд кубометрів для населення — "газпромівський" газ (що за визначенням і за законом неможливо до закінчення 2013 р.). Середня річна ціна газу — близько 400 дол. за тисячу кубометрів. Виходить близько
6 млрд дол. за рік.

Якщо врахувати, що населення і компобуд переважно використовують газ вітчизняного виробництва, який не те що в рази, на порядок дешевший для населення. І обходиться він за рік у 16—18 млрд грн. (!).

"Газпромівський" газ якщо й доводилося докуповувати, то для промислових об'єктів — наприклад, для державних енергогенеруючих компаній. Але останні не споживають і
500 млн кубометрів газу на рік.

Дмитро Фірташ закуповував "хімікам" газ у того ж таки "Газпрому" в середньому по 270 дол. за тисячу кубометрів. Співвласник "РосУкрЕнерго" (майже на пару з "Газпромом"), звичайно ж, хотів, щоб російський газ для його підприємств обходився дешевше, ніж продавав в Україні російський товар "Нафтогаз". І фірташівський Ostchem отримував "газпромівський" газ у 2012—
2013 рр. за значно нижчою ціною, ніж НАК. Навіть у грудневих (2013 р.) домовленостях Києва і Москви, а точніше, Януковича і Путіна, як мінімум на перший квартал 2014-го "Нафтогаз" і "Газпром" орієнтувалися на ціну російського газу, порівнянну з тією, за якою у росіян купував його Ostchem Д.Фірташа.

Виходить, що власники енергоємних заводів тепер отримають ціну, порівнянну з колишньою пропозицією Фірташа на українському газопромисловому ринку.

Втім, на його місце вже є кандидат, який доклав чимало зусиль, щоб усунути хімічного олігарха. І група компаній СЄПЕК створюється за образом і подобою холдингів Ахметова і Фірташа. Тільки реальні власники СЄПЕК публічності прагнуть ще менш охоче, ніж Ахметов і Фірташ.

До слова, про місце і, головне, роль "Газпрому" на ринку України. Кілька місяців, принаймні у першому кварталі 2014 р., "газпромівська", можна сказати демпінгова, ціна газу дозволить протриматися на плаву і далекоглядним промисловцям, і не дуже. Але за все доведеться платити. Ви думаєте, що не вам? А хто розплачуватиметься мінімум за 15 млрд дол. зі стабфонду РФ?

Проблема "газової" знижки глибша, ніж можна її окреслити. Адже її суть не в ціні і навіть не в обсязі "газпромівського" газу. Хоча й за це "демпінгове" задоволення нам доведеться заплатити. Не прямо — через комунальні послуги, то через товари й транспортні витрати.

Проблема ще й у тому, що в такий спосіб Україну не просто посадять на газову голку РФ, її відкинуть на багато років назад! Хто витрачатиметься на енергоощадні технології та модернізацію виробництва; кому потрібні будуть енергоефективні будинки, навіщо дорогі технології видобування "сланцевого" газу й відновлювані джерела енергії, якщо газ нібито коштуватиме на третину дешевше, ніж сьогоднішній "газпромівський" для "Нафтогазу"?..

Як довго триватиме така "благодать", скільки і чим ми за неї заплатимо?

Україна стільки років саме виборювала право бути рівною на ринку як покупців, так і транзитерів природного газу. 2013-й став випробуванням і для українських газотранспортників та покупців реверсного газу, і для європейських. 2,5 млрд кубометрів Україна вже отримала в реверсному режимі через Польщу й Угорщину. Стільки часу вели переговори зі словаками і в останній момент не поїхали на зустріч з ними…

Ну звісно — усе ж таки готувалися до поїздки в Москву і до майбутніх знижок "Газпрому".

"Золота" опція української газотранспортної системи

Безперечно, це підземні сховища газу. DT.UA розповідало про те, що українські ПСГ, особливо розташовані поблизу кордонів країн ЄС, — це не тільки вагомий аргумент України в переговорах щодо ГТС на найвищому рівні. Українські ПСГ — це 20% стабілізуючих потужностей усієї Європейської газотранспортної системи. Більше тільки в РФ. Але їхні "підземки" розташовані далеко від Європи (якщо не рахувати акцій, куплених підприємствами, афілійованими з "Газпромом". І саме ПСГ України в найближчій і навіть віддаленій перспективі цікавлять "Газпром" насамперед, тому що з їхньою допомогою можна регулювати сезонні й особливо добові "пікові" газопоставки, якщо в Європу раптом прийдуть небачені морози).

Після досягнення домовленості з Росією про зниження ціни на газ Янукович заявив, що "відкрилися нові можливості" для переговорів щодо газотранспортного консорціуму. Але не каже, з ким конкретно і про що конкретно. Втім, неважко здогадатися — з "Газпромом". Адже про третього потенційного учасника — Євросоюз навіть не згадують.

Хоча саме завдяки вимогам Єврокомісії та Європейського Енергетичного співтовариства Україна ухвалила закон про лібералізацію ринку газу, який зобов'язав владу розділити функції "Нафтогазу" на видобувну, транспортну і торговельну. Тепер газотранспортне підприємство НАК — "Укртрансгаз" є публічним акціонерним товариством. Правда, поки що лише формально. Але начебто ніщо не заважає створити на його базі "консорціум" з російським "Газпромом". Крім європейського законодавства, зокрема положень Другого і Третього енергопакетів, які так заважають "Газпрому". Не хочуть європейці в одній особі бачити і оператора ГТС, і продавця газу. Ну навіщо їм повновладна газова монополія?!

"Укртрансгазу" збільшення транзиту з нинішніх 75 млрд кубометрів газу на рік буде дуже навіть до речі. Але навіщо для цього "консорціум" із "Газпромом"? Працюють же оператори ГТС у європейських країнах без "консорціуму". І теж транспортують "газпромівський" газ. Але "Газпром", навіть володіючи частиною їхніх акцій, не може впливати на транзитерів. Принаймні так, як йому хотілося б.

На технічному й технологічному рівні "Укртрансгаз" як оператор української ГТС регулярно спілкується з європейськими колегами Європейської мережі операторів (ENTSOC).

Чому ж не обрати такий цивілізований шлях для української ГТС? І надійніше, і вигідніше, і безпечніше. Для всіх, хто не хоче перетворити Україну на окраїну імперії.