Решение

За спеціальним статусом фізичні особи як суб'єкти підприємництва визначаються чинним законодавством України й поділяються на: громадян України;

громадян чи підданих інших держав (іноземці);

осіб, що мають подвійне громадянство (підданство);

осіб без громадянства (апатридів);

біженців.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про підприємництво» суб'єктами підприємництва можуть бути громадяни України та громадяни інших держав, що не обмежені законом у право - чи дієздатності. Таким чином, закон пов'язує можливість реалізації права на підприємництво із наявністю повної правосуб'єктності, хоча із буквального тлумачення закону витікає, що це стосується лише осіб, обмежених у право-дієздатності, сутність якої полягає в неможливості в повній мірі мати (набувати) юридичні права та обов'язки.

Підприємницька правоздатність з 16 років виникає лише стосовно однієї організаційно-правової форми підприємництва – кооперативів – i тісно пов'язана з трудовою. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором.

Але у цьому випадку особи отримують в основному заробітну плату, i хоча можуть нею самостійно розпоряджатись, але подальші правочини з набутим здійснюють з дозволу батьків (піклувальників). Чинне цивільне законодавство не робить виключень для цієї категорії кооператорів. Відповідно до ст. 34 ЦК України в разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу, а згідно з цим виникає підприємницька правоздатність. Повна дієздатність також надається особі, яка відповідно до п. 1 ст. 35 ЦК України є неповнолітньою, але записана матір'ю або батьком дитини, в такому випадку ця особа набуває також підприємницьку дієздатність.

Для громадянина Польші, а такаж особі без громадянства повинні виконати певні умови:

Для громадянина Польші він повинен бути легалізован.

Для особи без громадянства – повинен бути легалізован.