Типи даних

Елементи даних звичайно розділяють на дві основні групи: скаляри й структури. До скалярів відносяться прапори, коди, числа й слова; до структур - масиви, таблиці, списки, стеки, множини й записи. Структури формуються зі скалярних даних, згрупованих відповідно до певних правил. Зовнішні до програмної системи дані також формуються зі структурованих елементів.

У той час як деякі мови програмування забезпечені засобами для формування різних даних, інші дозволяють тільки явно задати певну структуру. Способи опису або зображення складних структур даних, прийняті в людській практиці, часто відрізняються від способів їх опису для використання в комп‘ютері. Програмісти настільки звикли до роботи з масивами, що іноді забувають, що структура масиву звичайно не відображає структуру даних, що зберігаються в ньому. При використанні масиву мається на увазі, що, по-перше, відоме число його елементів, по-друге, усі елементи належать тому самому типу й мають той самий розмір і, нарешті, по-третє, доступ до елементів масиву організує відповідно до їхніх положень у масиві. Реальні множини даних рідко бувають однотипними. Порядок використання даних може виявитися несуттєвим або може визначатися значеннями даних. Таким чином, можна зробити висновок про те, що мови програмування накладають штучні обмеження на дані.