А. Розрахунок разової і добової потреби в їжі

І. Місце проведення:

в домашніх умовах або на поліклінічному прийомі.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Історії розвитку дітей до одного року.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Зважити дитину, щоб знати масу дитини.

IV. Основний етап виконання:

1. Розрахунок добової потреби в їжі доношеної дитини до 10-ої доби жит­тя після народження:

а) за формулою Зайцева - 2% маси тіла дитини х n, де n - день життя дитини

6) за формулою Фінкельштейна - n х 70, де n - день життя дитини.

А якщо маса тіла дитини більша за 3200 г, то формула змінюється n х 80, де

n - день життя дитини.

2. Розрахунок добової потреби в їжі недоношеної дитини до 10-ої доби
життя після народження:

а) за формулою Зайцева - 1 % маси тіла недоношеного х n, де n - день життя

дитини;

б) за формулою Роммеля - 10 мл х n на кожні 100 г маси тіла недоно­шеної

дитини, де n - день життя дитини.

3. Розрахунок добової потреби в їжі дітям до 1 року після 10-ої доби життя:

а) об'ємний метод:

- з 10-ої доби до 2 місяців - 1/5 маси тіла;

- з 2 місяців до 4 місяців - 1/6 маси тіла;

- з 4 місяців до б місяців - 1/7 маси тіла;

- з б місяців до 9 місяців - 1/8 маси тіла.
Об'єм їжі не повинен перебільшувати 1 літр.

б) калорійний /енергетичний/ метод:

на 1 кг життя дитина повинна отримувати:

- І чверть року - 120 ккал на добу;

- II чверть року - 115 ккал на добу;

- ІІІ чверть року - 110 ккал на добу;

- IV чверть року - 100 ккал на добу.

Визначивши масу тіла дитини, рахується кількість енергії (в калоріях), яка потрібна дитині. 1 літр жіночого молока в середньому містить 700 ккал, тому по пропорції можна розрахувати добову потребу в молоці (х): 1'000 мл молока - 700 ккал х мл молока - кількість ккал, яка необхідна дитині.

4. Для підрахунку разової потреби в їжі, добову потребу в їжі треба поділити на кількість годувань:

а) недоношену дитину годують 8 раз на добу, якщо її маса тіла менша
за 2'000 г;

б) недоношену дитину І ступеня недоношеності, годують 7 раз на добу
з 6 годинною нічною перервою;

в) доношену дитину з нормальною масою тіла годують: до 3 місяців -
7 разів з 6 годинною нічною перервою, з 3 до 6 місяців -6 разів з 6,5 годинною нічною перервою, з 5 до 6 місяців - 5 разів з 8 годин­ною нічною перервою;

г) якщо доношена дитина важить більше ніж 3600 г, то вона годується
після народження 6 разів на добу з 6,5 годинною нічною перервою.

Для природного годування є особливий закон, характерний для більшості жінок: скільки виділиться молока з грудної залози, у такій кількості воно до неї надійде. Тому дуже велике значення в природному вигодовуванні немовляти набуває принцип сумісного перебування матері і дитини у післяпологовому пе­ріоді, а також вільний режим годування груддю, тобто на вимогу новонародже­ного. Годування дитини на її вимогу - є найкращий стимул лактації

Б.КОРЕКЦІЯ ВІТАМІНІВ ПРИ ПРИРОДНОМУ ВИГОДОВУВАННІ.

I. Місце проведення:

поліклінічний прийом або патронаж вдома.

II.Оснащення робочого місця:

1. Історії розвитку дітей першого року життя.

2. Свіжий фруктовий сік.

3. Пюре з тертого яблука.

4. Зварений курячий жовток.

5. Піпетка.

6. Чайна ложка.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Зважити дитину.

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 1).

IV. Основний етап виконання:

1. Дитині почати давати сік в дозі 5 крапель з піпетки, коли їй виповнюєть­ся 1 місяць.

2. Кожен день збільшувати кількість крапель і довести кількість соку до 1
чайної ложки за 10 днів.

3. Першими соками призначати лимонний, яблучний, сік чорної смородини.

4. З двох місяців почати давати другий сік (морквяний, виноградний, сли­вовий), теж з 5 крапель і довести кількість соку до 1 чайної ложки за 10 днів.

5. Після періоду адаптації розраховувати кількість на 1 добу за формулою:

10 мл х n, де n - кількість місяців.

6. Надлишок фруктового соку сприяє розвитку паратрофії і тому потрібно в 1 півріччі давати сік не більше 50 мл, а в II півріччі - не більше 100 мл.

7. Розраховану добову кількість соку дитині призначати в два прийоми, два
різних соки.

8. З 4 місяців дитині можна призначати малиновий, вишневий, капустяний,
абрикосовий сік.

9. Томатний сік можна призначати з 10 місяців.

10. З трьох місяців дитині почати призначати терте яблуко з однієї чайної
ложки. За 10 днів довести кількість пюре з тертого яблука до 30 г.

11. Після періоду адаптації дитині можна призначати консервовані фрукто­во-ягідні пюре для дитячого харчування.

12. З 4 місяців дитині почати призначати 1/4 звареного курячого жовтка.
Жовток розвести з грудним молоком і давати дитині чайною ложкою
перед грудним годуванням.

13. З 5 місяців дитині призначати 1/2 звареного курячого жовтка перед грудним годуванням.

В. ведення прикорму

I. Місце проведення:

поліклінічний прийом, патронаж вдома.

II. Оснащення робочого місця:

1. Історії розвитку дітей 1 року життя.

2. Приготовлені блюда прикормів

3. Належний посуд для ведення прикормів.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Підготовка рук медичного працівника (розділ І, пункт І).

IV. Основний етап виконання:

1. Вводити прикорм дітям 4,5-5 місяців на природному вигодовуванні, 4-4,5 місяців - на змішаному та штучному вигодовуванні.

2. Дітям з нормальною масою тіла, а також при анемії, паратрофії, алергічних діатезах, вводити перший прикорм з овочевого пюре, дітям з дефіцитом маси тіла вводити перший прикорм з 5% манної каші.

3. Почати давати прикорм з 1-2 чайних ложок перед грудним годуванням

4. За тиждень поступово довести кількість прикорму до 200 г на добу замінюючи повністю одне грудне годування.

5. Другий прикорм вводити через місяць після введення першого прикорму, використовуючи 5% манну кашу або овочеве пюре, залежно від першого прикорму.

6. Через 10 днів 5% манну кашу чередувати з 5% рисовою кашею або 7%
гречаною, вівсяною кашею (можна готувати каші із суміші цих круп).

7. З 7 місяців на природному вигодовуванні і з 6 місяців на змішаному та
штучному вигодовуванні, збільшувати енергетичну цінність першого і другого прикормів. Овочеве пюре готувати на м'ясному бульйоні і до нового додати 10г протертого м'ясного фаршу; 5% манну, рисову кашу та 7% гречану, вівсяну замінити на 10% манну, рисову каші та гречану, вівсяну каші.

8. Третій прикорм вводити у 8-місячному віці. Замінити третє грудне годування коров'ячим молоком, кефіром, "Біолактом", ацидофільним молоком. Дітям з дефіцитом маси тіла вводити сир, вершки. До третього прикорму додають домашнє печиво.

9. З 8 місяців дитині замість м'ясного фаршу вводять фрикадельки 20 г.

10. З 10 місяців фрикадельки замінюються паровою котлетою 30 г, а також вводиться білий хліб, варена риба.

11. Прикорм слід вводити тільки здоровим дітям.

12. Другий вид прикорму вводити лише тоді, коли дитина звикла до першого.

13. Прикорм повеней бути гомогенним і не викликати затруднень під час ковтання.

14. З 11 місяців дитині залишити лише одне грудне годування, замінюючи
четверте годування коров'ячим молоком.

15. Якщо дитина здорова, в 12 місяців відлучити дитину від грудей.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow