Класифікація комплексних інформаційних загроз

Характерною світовою тенденцією на сучасному етапі є випереджу­ючий розвиток методологічних і технологічних засобів комплексного інформаційного впливу порівняно із засобами захисту і протидії цим впливам.

Для реалізації комплексних інформаційних загроз застосовуються різ­номанітні засоби:

- медійні - під виглядом захисту національних інтересів можуть розпалювати шовіністичні або космополітичні настрої, викликати незадоволеність соціально-економічною ситуацією, підривати довіру й повагу
до влади;

- політичні - можуть спрямовуватися на підтримку опозиційних сил
супротивника для тиску на нього з метою досягнення власних політичних цілей;

- фінансові - під прикриттям фінансово-економічної кризи можуть
пригнічувати або знищувати економічний чи інтелектуальний потенціал
супротивника;

- військові - можуть реалізуватися шляхом демонстрації власної військової сили чи переваги над супротивником та ін.

Об'єктами ураження і захисту від цих загроз можуть бути:

- органи управління держави та її збройних сил;

- інформаційні системи і ресурси цивільної інфраструктури (системи телекомунікації, засоби масової інформації, об'єкти транспортного й
енергетичного комплексів, фінансового і промислового секторів);

- елементи військової інфраструктури (системи зв'язку, розвідки, бойового управління, тилового забезпечення й управління зброєю);

- лінії зв'язку й канали передачі даних;

- інформаційні повідомлення і ресурси, що циркулюють або зберігаються в системах управління;

- персонал інформаційно-аналітичних систем, що бере участь у процесах підготовки управлінських рішень;

- соціальні групи й суспільство в цілому (цивільне населення і збройні
сили), економічні й політичні інститути та ін.

Відносно зазначених об'єктів за допомогою тих чи інших засобів реалізуються сучасні методи ІП: інформаційна експансія, агресія, те­роризм і війна.

Інформаційна експансія — це діяльність для досягнення власних ін­тересів шляхом безконфліктного проникнення в інформаційну сферу супротивника з метою: поступової, плавної та непомітної для місце­вого населення зміни системи соціальних відносин за зразком джере­ла експансії; витіснення національної ідеології та системи цінностей

РОЗДІЛ 4

і заміщення їх власними цінностями й ідеологічними установками; збільшення свого впливу і присутності в інформаційному просторі су­противника, встановлення контролю над його стратегічними інформа­ційними ресурсами, інформаційно-телекомунікаційною структурою та національними ЗМІ.

Інформаційна агресія — це негативні інформаційні впливи однієї із сто­рін Ш, спрямовані на завдання супротивнику відчутного матеріального, морального та іншого збитку в різних сферах життєдіяльності за допомо­гою обмеженого й локального за своїми масштабами застосування сило­вих методів і засобів.

Інформаційний тероризм — це організація негативних інформаційних впливів на певні соціальні групи й державні органи шляхом розповсю­дження погроз щодо переслідування, розправи чи вбивства, а також дезін­формації, що може нагнітати страх, підвищувати соціальну напруженість, призводити до виникнення кризових ситуацій у державі.

Інформаційна війна - найбільш ефективний і небезпечний вид Ш, спря­мований на розв'язування соціально-політичних, ідеологічних, а також міжетнічних, територіальних та інших конфліктів усередині та між держа­вами, народами, націями й соціальними групами із широкомасштабним застосуванням будь-яких методів і засобів інформаційного насильства.

Україна є об'єктом потужних негативних інформаційних впливів з боку низки країн (РФ, Румунії, ФРН та ін.), що зумовлене її геополітич-ним положенням і наявністю зовнішніх інтересів до нашої держави. На сучасному етапі ці впливи проявляються через мас-медіа (іноземні й ві­тчизняні) у різних сферах національної безпеки [6, 11], зокрема:

1)у зовнішньополітичній сфері — поширюється недостовірна, неповна та
упереджена інформація про Україну, формується світова громадська думка
з метою просування власних інтересів, зокрема, для впливу на результати
президентських і парламентських виборів у нашій країні;

2)у сфері державної безпеки — відбувається посягання на державний
суверенітет і територіальну цілісність України шляхом порушення питань
про приналежність АР Крим, територій Південної Бессарабії, Північної
Буковини та ін.;

3)у воєнній сфері — поширюється неправдива інформація щодо участі
України в незаконному розповсюдженні зброї та оборонних технологій
з метою витіснення її зі світового ринку зброї, формується негативна
суспільна думка про Збройні Сили України, пропагується доцільність
військової присутності іноземних держав на території нашої країни;

4)у внутрішньополітичній сфері — поширюється викривлена, недостовірна
та упереджена інформація щодо становища в Україні окремих національно-
етнічних і релігійно-конфесійних груп, статусу недержавних мов тощо;

ЗАХИСТ БІД КОМПЛЕКСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАГРОЗ

5)в економічній сфері — відбувається маніпулювання цінами на енергоносії, здійснюється вплив на політичні рішення щодо напрямку використання нафтопроводу Одеса-Броди, створення газотранспортного консорціуму, розробок в авіабудівній галузі, участі у відбудові Іраку та ін.;

6)у соціальній та гуманітарній сферах — поширюється інформація
з невластивими українській культурній традиції цінностями і способу
життя, культу насильства, зневажливого ставлення до людської та національної гідності з метою загострення соціальних протиріч і зростання
напруги в суспільстві;

7)у науково-технологічній сфері — нав'язуються іноземні комп'ютерні
засоби і технології та створюються перешкоди для розробки й використання вітчизняних, заохочується виїзд за кордон національних наукових
кадрів і суб'єктів права інтелектуальної власності;

8)в екологічній сфері — використовуються екологічні проблеми як засіб тиску на політичне керівництво України з метою висування територіальних претензій (коса Тузла, дельта Дунаю, прикордонні склади боєприпасів тощо).

Усе згадане дає змогу класифікувати комплексні інформаційні загрози за схемою, показаною на рис. 9.