Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя

164. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

165. Епідемічний осередок – це: Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

166. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є: Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

167. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити: Створення резервного ліжкового фонду.

168. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи: Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.

169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення: Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

170. Протиепідемічне забезпечення населення - це: Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

171. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення: Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.

172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи: Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням: Двох напрямків.

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори: Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є: Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

176.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити: Створення резервного ліжкового фонду.

177. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється: Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

178. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється: Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.

179. Скільки режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій? 3

180. В режимі підвищено готовності функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють: У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

181. В режимі надзвичайності ситуації функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють: В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

182. Скільки рівнів має ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України? 4

183. До 1 рівня інформаційної системи належать: Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

184. До 2 рівня інформаційної системи належать: Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

185. До 3 рівня інформаційної системи належать: територіальні центри екстреної медичної допомоги.

186. До 4 рівня інформаційної системи належать: Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та