Поняття статутних взаємовідносин між військовослужбовцями

Правову основу статутних взаємовідносин складають:

1. Конституція України, як основний закон держави.

2. Закони України, зокрема «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», «Про загальний військовий обов’язок та військову службу», «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положення «Про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами» та інші.

3. Статути Збройних Сил України.

4. Інші нормативно — правові акти.

Вказані нормативно-правові положення відображені в Статутах Збройних Сил України і складають правову основу статутних взаємовідносин між військовослужбовцями. В них викладаються вимоги, обов’язкові для всіх без вийняту військовослужбовців. Своїм змістом статутні правила взаємовідносин показують розумність та доцільність саме такої поведінки.

Статутні норми, крім того, попереджують не бажану поведінку, захищають військовослужбовців від свавілля за допомогою дисциплінарних та інших видів відповідальності.

У Статутах, як у документах, що регламентують взаємовідносини військовослужбовців, містяться норми моралі військової діяльності. В нормах моралі та вимогах Статутів багато спільного. У статутні положення категоричні та обов’язкові до виконання. Моральні норми в них є водночас і правовими нормами поведінки:

• єдиноначальність;

• військова субординація;

• військова чемність;

• військова честь і гідність;

• гуманізм та інші.

Важливим показником статутних взаємовідносин є норми статутів про військову чемність. Вони включені в спеціальний розділ Статуту внутрішньої служби «Про військову ввічливість і поведінку військовослужбовців».

Військове вітання — це вияв культури, взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців. Начальники і старші мають відповідати на вітання підлеглих та молодших.

Дотримання військовослужбовцями норм, закріплених у даному розділі, забезпечує в підрозділі підтримання чітких статутних взаємовідносин.

Честь воїна — це самовіддане служіння народу. З перших днів служби військовослужбовець повинен дбайливо ставитись до військової честі, берегти її, за жодних умов не поступатися цією честю. Свої вчинки, своє ставлення до служби, до товаришів необхідно порівнювати з вимогами Військових Статутів.

Правовою основою підтримання статутних взаємовідносин є гуманізм, поважне ставлення до людини. Своє юридичне закріплення гуманізм знайшов і в статутних обов’язках командирів всіх ступенів, що на практиці забезпечують більшість соціально-економічних, політичних, особистих та інших прав підлеглих. Гуманізм передбачає й боротьбу за людину, за її виховання та перевиховання, пробудження у військовослужбовця, що завинив, кращих якостей і рис характеру.