Сибірка

При виявленні хворого або особи з підозрою на сибірку медичний працівник лікувально-профілактичного закладу терміново повідомляє по телефону та письмово протягом 12 годин надсилає в територіальну санітарно-епідеміологічну станцію повідомлення про захворювання на сибірку за формою №058/о ("Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичну реакцію на щеплення"). При цьому ставить до відома керівника даного лікувально-профілактичного закладу.

Про випадок захворювання на сибірку позачергове донесення надсилають в порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 23.05.2002 p. № 190 "Про надання позачергових повідомлень Міністерству охорони здоров’я України". Оперативна інформація подається до Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України терміново телефоном та до Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України.

При отриманні термінового повідомлення про захворювання людини на сибірку або при отриманні повідомлення від державної служби ветеринарної медицини про підозру або захворювання тварин на сибірку територіальна санітарно-епідеміологічна служба проводить епідеміологічне обстеження осередку та всі необхідні протиепідемічні заходи.

Епідеміологічне обстеження осередку проводить лікар-епідеміолог територіальної санітарно-епідеміологічної станції спільно з фахівцями державної служби ветеринарної медицини. Обстеженню підлягає кожний випадок захворювання або підозри на захворювання на сибірку. Епідеміологічне обстеження осередку проводиться з метою виявлення джерела інфекції, причин зараження, можливих факторів передачі збудника. В осередку протягом усього періоду медичного спостереження медпрацівниками лікувально-профілактичних закладів щоденно проводяться подвірні обходи з метою виявлення хворих та осіб, що мали ризик зараження збудником сибірки.

За результатами епідеміологічного обстеження осередку сибірки заповнюють карту "Епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання" (форма № 357/о).

Хворі та особи з підозрою на сибірку (незалежно від форми захворювання) підлягають госпіталізації до інфекційної лікарні або до інфекційного відділення лікарні з відбором матеріалу для бактеріологічного дослідження.

Хворих на сибірку ізолюють в бокс. Всі маніпуляції виконують в гумових рукавичках і спеціально виділених халатах. При догляді за хворими на легеневу та септичну форми захворювання використовують окуляри-консерви і ватно-марлеву пов’язку. В палаті проводять поточну дезінфекцію.

Реконвалесцентів після шкірної форми сибірки виписують зі стаціонару після епітелізації та рубцювання виразок на місці відпалих струпів. При септичній формі виписку зі стаціонару проводять після клінічного одужання.

Труп померлої від сибірки людини, коли діагноз підтверджено лабораторно, розтину не підлягає. У разі крайньої необхідності розтин проводить лікар в протичумному костюмі І типу з обов’язковою заключною дезінфекцією приміщення, предметів, інструментарію, халатів тощо, які використовували для розтину трупа, та знезараженням стічних вод.

У господарстві, де мали місце випадки захворювань тварин на сибірку, встановлюється карантин, проводиться щоденний медичний огляд працівників з обов’язковою термометрією. Особи, у яких на руках, обличчі та інших відкритих ділянках тіла є подряпини, поранення або ушкодження шкірних покривів, до роботи з догляду за хворими тваринами, прибирання трупів, очищення й дезінфекції приміщень та інших об’єктів не допускаються.

Особам, які мали ризик зараження збудником сибірки, призначається термінова профілактика антибіотиками, і за ними здійснюється медичне спостереження протягом 8 діб.

Профілактика проводиться в якомога ранні терміни після ймовірного інфікування збудником. Недоцільно проведення термінової профілактики, якщо пройшло понад 8 діб після ймовірного інфікування. Застосування сибіркового глобуліну як засобу термінової профілактики у теперішній час не рекомендується, оскільки його ефективність не перевищує ефективності антибіотиків при збереженні небезпеки виникнення ускладнень.

Для термінової профілактики застосовують антибіотики. З цією метою використовують доксициклін по 0,1 г або офлоксацин по 400 мг два рази на день протягом 8 днів. Можуть бути використані й інші антибіотики широкого спектру дії.

В епідемічному осередку сибірки проводиться профілактична поточна та заключна дезінфекція.

Поточну дезінфекцію в оточенні хворого на сибірку в стаціонарних умовах проводить медичний персонал, в домашніх умовах - особи, які його доглядають. Проводять знезаражування речей, предметів, забруднених або підозрілих на забруднення збудником сибірки.

Приміщення, де знаходився хворий, місця загального користування дворазово з інтервалом у 30 хв. зрошують дезінфікуючим розчином. Посуд та білизну знезаражують шляхом кип’ятіння протягом 60 хв. у 2 % розчині соди або шляхом замочування в 1 % активованому розчині хлораміну чи інших дезінфектантів при експозиції 2 год. Носильні речі хворого, якими він користувався впродовж 2 міс до захворювання, обробляють у дезінфекційних камерах за пароформаліновим, пароповітряним, паровим або комбінованим методом. Виділення хворого (кал, сечу, мокротиння, блювотиння) змішують з сухим хлорним вапном, перемішують та через 2 год. виливають у каналізацію або вигрібну яму.

Заключну дезінфекцію проводять у приміщеннях після госпіталізації або смерті хворого, якщо там залишилися речі або предмети, забруднені чи з підозрою на забруднення збудником сибірки.

Для проведення профілактичної, поточної та заключної дезінфекції при сибірці можуть застосовувати дезінфекційні засоби із спороцистною дією, які дозволені для застосування згідно з режимами, викладеними у методичних вказівках.

Для проведення дезінфекції в осередку сибірки допускаються особи, які пройшли підготовку з питань дезінфекції при сибірці. Дезінфектори та інший персонал не допускаються до вказаних видів робіт при наявності подряпин, саден та інших ушкоджень шкіри обличчя, рук або інших відкритих ділянок тіла.

Інструктивні документиз організації протиепідемічних заходів при небезпечних інфекціях: наказ МОВ України “Про надзвичайну ситуацію з чуми та необхідні протиепідемічні заходи № 267 від 30.09.1994; методичні вказівки МОВ України “Організація та проведення первинних заходів при виявленні хворого (трупа) або підозрі на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами неясної етіології” № 16 від 12.05. 2003.

Матеріали для самоконтролю:

Задачі для самоконтролю:

1. Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.

2. Карантин та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому.

3. Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ній.

4. Принципи організації роботи інфекційного стаціонару в осередку надзвичайної ситуації, пов’язаної з особливо небезпечними інфекціями.