2015-10-13
387
5.1. Робота організаційно-методичного підрозділу спрямована на
вдосконалення діяльності слідчих підрозділів. Вона здійснюється на засадах
обґрунтованості, конкретності і оперативності управлінських рішень, які
повинні прийматися на підставі вивчення стану слідчої роботи, уміння довести
їх до підлеглих та виконавців і контролю за їх фактичною реалізацією;
дотримання колегіальності в підготовці рішень, наявності чіткої перспективи в
їх роботі, визначенні проблемних питань, що потребують вирішення
найближчим часом і на перспективу.
5.2. До форм роботи організаційно-методичних підрозділів слід віднести:
5.2.1. Виїзди у відрядження з метою перевірки та надання методичної і
практичної допомоги щодо усунення недоліків.
5.2.2. Підготовку матеріалів для заслуховування на оперативних нарадах
звітів керівників слідчих підрозділів про стан слідчої роботи, ужиті
організаційні і практичні заходи щодо усунення недоліків та вдосконалення
слідчої роботи, покращання взаємодії слідчих з іншими підрозділами органів
внутрішніх справ.
|
|
|
5.2.3. Підготовку матеріалів для заслуховування слідчо-оперативних
груп, керівників слідчих і оперативних підрозділів про стан розслідування
конкретних кримінальних справ, порушених за фактами злочинів,
перерахованих у пунктах 4.18.1 -4.18.11.
5.2.4. Підготовку документів інформаційного, аналітичного і методичного
характеру (довідок, аналізів, інформаційних листів, оглядів, методичних
рекомендацій, вказівок тощо).
5.3. До основних функцій діяльності організаційно-методичного
підрозділу слід віднести:
5.3.1. Щомісячне узагальнення і аналіз показників роботи
підпорядкованих слідчих підрозділів.
5.3.2. Унесення пропозицій начальнику управління (відділу) з підвищення
ефективності роботи слідчих, усунення наявних недоліків в організації їх
роботи, заслуховування начальників підпорядкованих слідчих підрозділі! з питання про усунення недоліків в організації роботи.
5.3.3. Підготовку аналізів, інформаційних листів, вказівок, узагальнень,
інших документів з питань практики розслідування окремих видів злочинів,
практики застосування норм кримінально-процесуального законодавства,
організації роботи слідчих підрозділів.
5.3.4. Опрацювання проектів планів роботи слідчого управління (відділу),
здійснення контролю за їх виконанням в апараті слідчого управління (відділу) і
на місцях.
5.3.5. Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях колегії та
оперативних нарадах керівництва ГУМВС, УМВС, координаційних нарадах
правоохоронних органів.
5.3.6. Організацію через слідчих-методистів роботи слідчих підрозділів на
місцях.
|
|
|
5.3.7. Підготовку матеріалів для проведення семінарів-нарад керівників
слідчих підрозділів.
5.3.8. Якісне проведення службових перевірок за дисциплінарними
провадженнями, поданнями прокурора, окремими ухвалами судів, скаргами,
заявами громадян, що надійшли до слідчого управління (відділу).
5.3.9. Організацію службової підготовки керівників слідчих підрозділів,
слідчих у школі підвищення професійної майстерності, контролю за
дотриманням спеціалізації в слідчих підрозділах.
5.3.10. Облік кримінальних справ, які стоять на контролі у МВС та
Генеральній прокуратурі України, підготовку і надіслання в установлені строки
інформації про стан їх розслідування.
5.3.11. Забезпечення об'єктивного відображення показників слідчої
роботи в статистичній звітності.
5.3.12. Якісну підготовку клопотань про продовження процесуальних
строків у кримінальних справах.
5.3.13. Контроль за розслідуванням кримінальних справ, у яких
продовжено процесуальні строки; ведення контрольно-спостережних
проваджень у таких справах.
5.3.І4. Контроль за дотриманням строків тримання обвинувачених лід
вартою та організацією службових перевірок за фактами порушення
процесуальних строків.
5.3.15. Організацію і проведення комплексних перевірок стану службової
діяльності підпорядкованих слідчих підрозділів.
5.3.16. Забезпечення ефективної роботи у відрядженнях з надання
практичної і методичної допомоги підпорядкованим слідчим підрозділам.
5.3.17. Організацію щорічного проведення інвентаризації кримінальних
справ та службових перевірок у разі виявлення фактів їх утрати.
5.3.18. Ведення контрольно-наглядових проваджень за лініями роботи та
окремими кримінальними справами, які знаходяться на контролі у МВС та
Генеральній прокуратурі.
5.3.19. Аналіз інформації про якісний і кількісний склад слідчих
підрозділів та роботу з підбору і розстановки слідчих кадрів в ОВС, дотримання дисципліни і законності серед особового складу підпорядкованих слідчих підрозділів.
5.3.20. Висвітлення в засобах масової інформації роботи слідчих з
розслідування кримінальних справ про злочини, які мають актуальний чи
резонансний характер.
5.3.21. Якісний розгляд звернень громадян з питань, що стосуються
слідчої роботи, аналіз причин їх надходження, ужиття невідкладних заходів
щодо усунення недоліків.
6. Організація взаємодії слідчих підрозділів з іншими службами органів внутрішніх справ України
6.1. Головним завданням узаємодії слідчих з органами дізнання є
попередження, розкриття і розслідування злочинів, притягнення до
встановленої законом відповідальності осіб, що їх учинили, відшкодування
заподіяної злочинами шкоди, відновлення порушених прав та інтересів
громадян.
6.2. Головними принципами взаємодії слідчих з органами дізнання є:
6.2.1. Відповідність їх спільної діяльності чинному законодавству і
нормативно-правовим актам.
6.2.2. Керівна роль та відповідальність слідчого за своєчасне і якісне
розслідування злочинів, його процесуальна самостійність у прийнятті рішень,
за винятком випадків, коли законом передбачено отримання санкції суду або
згоди прокурора.
6.2.3. Самостійність органу дізнання у виборі засобів та методів
оперативно-розшукової діяльності в межах чинного законодавства.
6.2.4. Узгоджене планування слідчих дій і оперативно-розшукових
заходів,
6.2.5. Активне використання передових методик, наукових та технічних
досягнень у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів.
6.2.6. Дотримання законності.
6.2.7. Чітке розмежування компетенції і посадових обов'язків при
розслідуванні вчинених злочинів.
6.2.8. Необхідність оптимального і найбільш раціонального використання
наявних можливостей слідчих та оперативних підрозділів у розкритті та
розслідуванні злочинів.
|
|
|
6.2.9. Забезпечення конфіденційності й нерозголошення даних
досудового слідства та оперативно-розшукової діяльності.
6.3. Відповідальність за належну організацію взаємодії слідчих
підрозділів з іншими підрозділами органів внутрішніх справ у розкритті та
розслідуванні злочинів покладається на начальника органу внутрішніх справ
(діші - начальник ОВС) і начальника слідчого підрозділу.
6.4. Начальник слідчого підрозділу є відповідальним за дотримання
принципу процесуальної самостійності слідчих та їх особистої відповідальності
за законність і обгрунтованість прийнятих ними рішень.
6.5. Начальник слідчого підрозділу бере участь в оперативних нарадах
органу внутрішніх справ з питань службової діяльності.
6.6. Начальник ОВС при розгляді заяв і повідомлень про злочини, а також
при їх перевірці в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним
кодексом України, зобов'язаний:
6.6.1. На виконання вимог кримінально-процесуального законодавства
України організувати проведення якісної дослідчої перевірки органом дізнання
і в разі наявності складу тяжкого або особливо тяжкого злочину, досудове
слідство в яких є обов'язковим, у встановлені чинним законодавством терміни
передавати зібрані матеріали до слідчих підрозділів для вирішення питання про
порушення кримінальної справи. Критерієм оцінки повноти матеріалів
дослідчої перевірки при цьому вважати наявність у них достатніх даних, ідо
вказують на ознаки злочину, у тому числі: час, місце і спосіб скоєнняя,
конкретні обставини вчиненого злочину, відомості про осіб, які причетні до
його вчинення, визначення розміру заподіяних збитків та вжиті органом
дізнання заходи для встановлення майна та цінностей, що здобуті злочинним
шляхом і підлягають конфіскації з метою відшкодування збитків. За
необхідності, залежно від виду злочину, на цій стадії обов'язковим є
проведення документальних перевірок або ревізій.
6.6.2. Під час розгляду матеріалів дослідчих перевірок та в разі
встановлення фактів неякісного їх проведення давати конкретні письмові
вказівки керівникам оперативних та інших структурних підрозділів органу
внутрішніх справ, які здійснювали збір матеріалів дослідчої перевірки, про її
додаткове проведення.
|
|
|
6.6.3. При відсутності в матеріалах дослідчої перевірки ознак події чи
складу злочину давати вказівки відповідному керівнику підрозділу, який
здійснював збір матеріалів дослідчої перевірки, про прийняття ним рішення
згідно з чинним законодавством, затверджувати відповідну постанову пзо
відмову в порушенні кримінальної справи.
6.6.4. Не допускати передачу слідчим з оперативних підрозділів заяв,
повідомлень та матеріалів про економічні злочини, в яких для встановлення
ознак злочину необхідна додаткова перевірка.
6.6.5. При реалізації матеріалів оперативних розробок по лінії боротьби з
економічною злочинністю до прийняття рішення про порушення кримінальних
справ спільно з начальниками слідчого і оперативного підрозділу завчасно
забезпечувати аналіз матеріалів дослідчої перевірки, складання на його основі
спільного плану слідчих дій і оперативно-розшукових заходів з метою
забезпечення своєчасного і якісного розслідування кримінальних справ цієї
категорії.
6.6.6. У разі повернення матеріалів зі слідчого підрозділу до органу
дізнання для додаткової перевірки організовувати її проведення в максимально
стислі строки, не допускати порушення кримінальної справи органом дізнання
за результатами проведення ним додаткових перевірок без письмового
узгодження з керівництвом слідчого підрозділу.
6.6.7. Разом з начальником слідчого підрозділу забезпечувати своєчасний
виїзд слідчо-оперативних груп на місця вчинення злочинів, які підслідні
слідчим органів внутрішніх справ.
6.6.8. Звертатись до начальника слідчого відділу (відділення) чи старшого
слідчо-оперативної групи при необхідності проведення додаткового огляду
місця події з метою належної фіксації факту скоєння злочину, вилучення слідів
і речових доказів. У разі необґрунтованої відмови з боку начальника слідчого
відділу (відділення) або слідчого у виїзді на місце пригоди для проведення
огляду місця події та участі в розкритті злочину "по гарячих слідах"
порушувати питання перед начальником слідчого управління про їх
відповідальність.
6.6.9. Контролювати своєчасність і якість розгляду заяв і повідомлень про
злочини та прийняття в них законних рішень органом дізнання в установлений
за-соном термін.
6.6.10. При порушенні термін із розгляду заяв і повідомлень про злочини,
проведення перевірок за ними і несвоєчасному наданні матеріалів до слідчих
підрозділів організовувати службові перевірки за кожним таким фактом,
уживати заходів впливу до винних та щодо вдосконалення системи контролю за
проходженням матеріалів в ОВС.
6.6.11. Не рідше одного разу на місяць організовувати узагальнення
практики розгляду заяв і повідомлень про злочини, причини неякісних
де слідчих перевірок, зволікання в порушенні кримінальних справ. Уживати
заходів до наведення належного порядку на цій ділянці роботи, усунення
наявних недоліків.
6.7. Начальник слідчого підрозділу при розгляді заяв і повідомлень про злочини, а також при їх перевірці в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, зобов'язаний:
6.7.1. Щоденно ознайомлюватись з оперативною обстановкою на
території обслуговування, обставинами вчинених за добу злочинів,
за 5езпечувати виїзди слідчих на огляди місць учинення злочинів, які їм
підслідні, розглядати результати вказаної роботи за добу, організовувати участь
підлеглих йому слідчих в оперативному розкритті і розслідуванні злочинів "по
гарячих слідах".
6.7.2. Особисто виїжджати на місця вчинення тяжких та особливо тяжких
злочинів і організовувати проведення узгоджених дій членами слідчо-
оперативної групи.
6.7.3. Не допускати передачі складених слідчими протоколів оглядів
місць подій у злочинах, які їм підслідні і в яких факти вчинення злочинів не
викликають сумніву та не потребують додаткової перевірки, до підрозділів
дізнання, дотримуючись при цьому вимог кримінально-процесуального
законодавства України.
6.7.4. Особисто розглядати заяви і повідомлення про вчинені злочини, які
надходять до слідчого відділу (відділення), інші повідомлення та матеріали
перевірок за ними. За наявності приводів та підстав для порушення
кримінальних справ надсилати ці матеріали слідчим для порушення
кримінальних справ і проведення розслідування, за потреби брати особисту участь у виконанні слідчих дій.
6.7.5. Вивчати зібрані слідчо-оперативною групою, органом дізнання
матеріали дослідчої перевірки. Організовувати роботу з усунення недоліків,
допущених під час дослідчої перевірки, якісного документування протиправних
дій. У разі неякісно зібраних органом дізнання матеріалів повертати їх
начальнику ОВС з конкретними письмовими вказівками щодо усунення
недоліків.
6.7.6. За відсутності ознак злочину повертати матеріали дослідних
перевірок органу дізнання для прийняття рішення згідно з чинним
законодавством разом з відповідними вказівками і висновками.
6.7.7. Не рідше одного разу на місяць узагальнювати проблемні питання,
які виникають при проведенні дослідних перевірок, виявлені при цьому
недоліки щодо їх організації і виносити їх на розгляд оперативної наради за
участю начальника ОВС.
6.7.8. Вести журнальний облік виїздів слідчих на місця події, їх
результатів та застосування при цьому науково-технічних засобів. Уживати
заходів щодо підвищення результативності оглядів місць подій та ефективного
застосування при цьому технічних засобів.
6.7.9. У разі виявлення недоліків під час огляду місця події забезпечувати
організацію роботи щодо повторного або додаткового ретельного проведення
зазначеної слідчої дії з метою якісного документування вчинення злочину,
вилучення слідів і речових доказів та їх упакування і доставлення спеціалістам
для дослідження.
6.7.10. Здійснювати контроль за своєчасним і в установлені законом
строки розглядом заяв і повідомлень про злочини слідчими, а також законністю
прийняття за ними рішень.
6.7.11. У разі порушення слідчими встановлених законом строків
розгляду заяв і повідомлень організовувати проведення службових перевірок, і,
у межах своєї компетенції, реагувати щодо винних або подавати клопотання до
слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС про вжиття заходів
дисциплінарного впливу.
6.8. При здійсненні контролю за обґрунтованістю порушення кримінальних справ органом дізнання начальник ОВС зобов'язаний:
6.8.1. Погоджувати з начальником слідчого підрозділу прийняття рішення
органом дізнання за матеріалами дослідних перевірок про порушення
кримінальних справ про тяжкі та особливо тяжкі злочини, підслідні слідчим
органів внутрішніх справ, і досудове слідство в яких є обов'язковим, та
організовувати якісне проведення невідкладних слідчих дій у максимально
стислі строки.
6.8.2. Не допускати порушення органом дізнання кримінальних справ гро
розкрадання у великих та особливо великих розмірах, шахрайства з
фінансовими ресурсами та інші злочини у сфері господарської діяльності,
викриття і розслідування яких потребують висновків спеціалістів, без наявності
в матеріалах дослідних перевірок актів документальних перевірок та ревізій,
полонень посадових і матеріально відповідальних осіб з приводу встановлених порушень фінансово-господарської діяльності та оригіналів документів, що підтверджують факти викритих порушень закону.
6.8.3. При порушенні органом дізнання кримінальних справ про тяжкі та
особливо тяжкі злочини спільно з начальником слідчого підрозділу розглядати
питання про негайне створення слідчо-оперативної групи з урахуванням
обставин справи, обсягу слідчої та оперативної роботи, необхідного для її
розслідування.
6.8.4. У разі порушення органом дізнання кримінальної справи про тяжкі
та особливо тяжкі злочини, а також про інші злочини при встановленні осіб,
винних у їх учиненні, не пізніше 10-денного терміну, а у випадках обрання
запобіжного заходу - не пізніше 5-денного терміну надсилати через прокурора
кримінальну справу до слідчого підрозділу, особисто затвердивши постанову
про направлення справи за підслідністю.
6.9. Начальник ОВС і начальник слідчого підрозділу зобов'язані особисто
вивчати матеріали порушених органом дізнання кримінальних справ про
злочини у сфері економіки, оцінювати повноту і достовірність зібраних доказів.
6.10. За кожним фактом необґрунтованого порушення органом дізнання
кримінальної справи про злочини у сфері економіки, що призвело в
подальшому до їх закриття за реабілітуючими підставами, організовувати
службові перевірки, матеріали яких разом зі справами в 5-денний строк
надсилати до слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС. Одночасно
вирішувати питання про відповідальність винних осіб.
6.11. Для розслідування кримінальних справ і забезпечення постійної
взаємодії слідчих, працівників оперативних, інших підрозділів у розкритті та
розслідуванні злочинів створюються слідчо-оперативні групи.
6.12. Слідчо-оперативні групи створюються в обов'язковому порядку при
розслідуванні тяжких, особливо тяжких злочинів, злочинів, що відзначаються
особливою складністю, багатоепізодністю або мають суспільний резонанс, а
також злочинів, учинених організованими злочинними групами та злочинними
організаціями.
6.13. Створення слідчо-оперативних груп здійснюється за спільним
рішенням начальників ОВС та слідчого підрозділу. При цьому керівником
слідчо-оперативної групи є слідчий або керівник слідчого підрозділу, у
провадженні якого знаходиться кримінальна справа. Підставою для діяльності
слідчо-оперативної групи є спільний наказ або розпорядження начальника ОВС
та начальника слідчого підрозділу.
6.14. У кожному органі внутрішніх справ для спільних виїздів на місця
подій можуть бути створені постійно діючі слідчо-оперативні групи при
чергових частинах органів внутрішніх справ. При цьому склад цих груп може
змінюватись згідно із затвердженим начальником ОВС та начальником
слідчого підрозділу графіком чергувань.
6.15. До числа постійно діючих належать також слідчо-оперативні групи,
які спеціалізуються на розкритті злочинів визначеного виду: крадіжок,
грабежів, нерозкритих злочинів минулих років тощо.
6.16. При створенні слідчо-оперативної групи обов'язково має бути
визначено порядок контролю за роботою цих груп з боку начальника ОВС та
начальника слідчого підрозділу.
6.17. Для розкриття і розслідування міжрегіональних злочинів, які скоєні
на території декількох областей, наказами керівництва МВС створюються
міжрегіональні слідчо-оперативні групи. Контроль за їх роботою може бути
покладено на керівництво ГСУ або керівництво слідчого управління (відділу)
ГУМВС, УМВС на території якого вчинено найбільшу кількість злочинів.
6.18. З метою найбільш швидкого й повного розкриття та розслідування
окремих видів злочинів, учинених на території ряду районів регіону, у тому
числі злочинів минулих років, наказами начальників ГУМВС, УМВС, за
узгодженням з начальниками слідчих управлінь (відділів), можуть
створюватися постійно діючі слідчо-оперативні групи.
6.19. Контроль за виконанням органом дізнання доручень слідчих у
кримінальних справах покладається на начальників органів внутрішніх справ,
які зобов'язані:
6.19.1. Щотижня узагальнювати стан виконання органом дізнання
доручень слідчих у кримінальних справах, уживати заходів до усунення
недоліків, якісного виконання, органом дізнання слідчих дій і оперативно-
розшукових заходів у кримінальних справах за дорученнями слідчих.
6.19.2. Здійснювати контроль за негайною передачею у встановленому
порядку органом дізнання слідчим відомостей і матеріалів, які одержані при
проведенні оперативно-розшукових заходів, а також якісним у 10-денний
термін виконанням працівниками органу дізнання доручень слідчих. У разі
неможливості своєчасного їх виконання питання про продовження строку
виконання даних доручень погоджувати зі слідчими.
6.19.3. З метою скорочення листування в органах внутрішніх справ
передбачити виконання завдань слідчих, не пов'язаних із проведенням слідчих
дій, за їх усними запитами.
6.19.4. Забезпечувати отримання довідок, актів досліджень та ревізій,
висновків експертиз, інших документів, необхідність у яких виникає в ході
слідства, працівниками органу внутрішніх справ.
6.20. При організації взаємодії в оперативному супроводженні розслідування кримінальних справ та їх судовому розгляді вирішуються такі завдання:
6.20.1. Установлюються особи, що підлягають притягненню до
кримінальної відповідальності за порушеними кримінальними справами.
6.20.2. Установлюються раніше невідомі органам слідства додаткові
факти (епізоди) злочинної діяльності підозрюваних і обвинувачених за
конкретними кримінальними справами, а також інші особи, що вчинили
злочини.
6.20.3. Відшуковуються та збираються докази, інша інформація,
використання яких може бути джерелом для отримання нових фактичних даних
про обставини вчинення злочину або для опрацювання слідчих і розшукошх
версій, забезпечується збереження цих доказів та інформації.
6.20.4. Перевіряється відношення отриманих у ході оперативно-
розшукової діяльності даних до події, що розслідується.
6.20.5. З'ясовуються наміри обвинувачених, підозрюваних та інших
зацікавлених осіб для нейтралізації протидії в розслідуванні вчинених злочинів.
6.20.6. Для використання при проведенні слідчих дій збираються дані, що
характеризують особу обвинуваченого, підозрюваного, соціально-психологічні
стосунки в злочинних формуваннях.
6.20.7. Здійснюється постійний оперативний контроль за підозрюваним,
об звинуваченим з метою запобігання вчиненню ними нових злочинів або
припинення наміру переховатися від слідства і суду.
6.20.8. Здійснюється розшук злочинців, що переховуються, викраденого
ними майна, цінностей, знарядь злочину.
6.20.9. Забезпечується протидія намаганням обвинувачених, їх родичів,
інших осіб вплинути на свідків, потерпілих з метою зміни показань останніх,
одержаних на стадії досудового слідства та в суді, організовується інша робота
згідно із Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві".
6.21. Начальник ОВС при оперативному супроводженні розслідування кримінальних справ зобов'язаний:
6.21.1. У кримінальних справах про нерозкриті злочини в 3-денний
термін з моменту їх порушення організувати складення узгодженого плану
слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, спрямованих на дослідження
обставин у справах і встановлення злочинців, що їх скоїли.
6.21.2. Щомісячно проводити аналіз наявної оперативної та іншої
інформації в кримінальних справах про нерозкриті злочини.
6.21.3. Щомісячно за окремим графіком за участю начальника слідчого
підрозділу заслуховувати керівників оперативних підрозділів, а за
не обхідності- працівників інших служб про результати роботи з розкриття і
розслідування конкретних злочинів, виконання ними плану слідчих дій і
оперативно-розшукових заходів, надавати практичну допомогу в їх проведенні.
6.21.4. У разі необхідності інформувати начальника слідчого підрозділу з
приводу своєчасності та обґрунтованості обрання запобіжних заходів
підозрюваним, обвинуваченим та надавати необхідну допомогу у вирішенні
цих питань.
6.21.5. Установлювати порядок, відповідно до якого жоден із затриманих
при реалізації матеріалів оперативних розробок не може бути звільнений з
ізслятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб (ІТТ) без
відповідного інформування про це керівника оперативного підрозділу або
заступника начальника ОВС з оперативної роботи.
6.21.6. Систематично, але не рідше одного разу на тиждень,
організовувати перевірку ізолятора тимчасового тримання щодо
об ґрунтовності затримання осіб за підозрою в учиненні злочинів та їх
звільнення. У разі встановлення порушень організовувати службові перевірки,
клопотати перед начальником слідчого управління про відповідальність винних
осіб.
6.21.7. Забезпечувати своєчасне доставлення до слідчих затриманих та
заарештованих для виконання з ними слідчих дій, а також їх конвоювання.
6.21.8. За наявності в провадженні слідчих кримінальних справ, у яких
закінчуються процесуальні строки, з метою своєчасного їх розслідування з
урахуванням категорії складності справи і обсягу роботи, необхідної для
виконання, спільно з начальником слідчого підрозділу створювати дієві слідчо-
оперативні групи.
6.21.9. Організовувати складання графіків розслідування справ гро
перспективні до розкриття злочини минулих років, узгоджене планування
заходів щодо їх вирішення. Копії графіків щомісячно надсилати до управління
(відділу) карного розшуку та слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС для
здійснення контролю.
6.21.10. При встановленні в ході розслідування кримінальних справ ознак
організованого злочинного угруповання протягом 3-х днів інформувати про це
начальника слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС для вирішення
питання про підслідність справ цієї категорії.
6.21.11. Не пізніше 10-денного строку після прийняття рішення про
зупинення слідства в кримінальних справах про тяжкі та особливо тяжкі
злочини через невстановлення особи, яка скоїла злочин, а також у всіх справах,
слідство в яких зупинено у зв'язку з невстановленням місцезнаходження
обвинуваченої особи, організовувати перевірку планів оперативно-розшуконих
заходів, стану їх виконання, обґрунтованості і своєчасності заведення
оперативно-розшукових справ.
6.21.12. Забезпечити належні умови зберігання вилучених з місць подій
слідів, речових доказів, проведення за ними необхідних експертних досліджень
та їх повне й ефективне використання в розкритті злочинів, виконання щодо
них рішень судів.
6.22. Орган дізнання, який отримав оперативно-розшуковим шляхом
інформацію у справі про злочин, що розслідується слідчим, або про інші факти
злочинної діяльності підозрюваних (обвинувачених) у цій же справі, повинен
своєчасно ознайомлювати з нею слідчого та вживати заходів до виключення
розголошення джерел і засобів її одержання. Слідчий повинен забезпечити
об'єктивну перевірку та реалізацію цієї інформації в ході розслідування справи
і несе відповідальність за розголошення джерел і засобів її одержання.
6.23. Для забезпечення результативності проведення оперативних заходів
при супроводженні розслідування кримінальної справи слідчий за клопотанням
оперативного працівника органу дізнання в разі необхідності вправі
ознайомити його з окремими матеріалами справи. Оперативний працівник за
розголошення матеріалів слідства несе встановлену законом відповідальність.
6.24. Категорично забороняється без дозволу слідчого видавати будь-
якому працівнику органу дізнання затриманих або заарештованих осіб, які
числяться за слідчими, для проведення бесід, допитів та інших слідчих дій.
6.25. Начальник органу внутрішніх справ з метою забезпечення належної
взаємодії зі слідчими підрозділами має право:
6.25.1. Порушувати в установленому порядку перед слідчим управлінням
бі
(відділом) ГУМВС, УМВС клопотання про заохочення слідчих або заохочувати їх своїми правами.
6.25.2. Порушувати питання перед начальниками слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС про притягнення слідчих та начальників слідчих відділів (відділень) до дисциплінарної відповідальності, а в разі незгоди з рішенням начальника слідчого управління подавати клопотання заступникові Міністра внутрішніх справ України - начальнику ГСУ про вжиття заходів дисциплінарного впливу до слідчих.
6.26. Начальник органу внутрішніх справ при забезпеченні взаємодії зі слідчими підрозділами вживає заходів щодо:
6.26.1. Припинення будь-якого втручання в процесуальну діяльність
слідчих з боку осіб, не уповноважених на те законом, недопущення без відома
та доручень слідчих у справах, що перебувають у їх провадженні, проведення
слідчих дій іншими працівниками органів внутрішніх справ.
6.26.2. Недопущення залучення слідчих для виконання роботи, не
пов'язаної з безпосереднім розслідуванням злочинів. На період проведення
масових заходів за участю всього особового складу органів і підрозділів
внутрішніх справ, за погодженням з начальником слідчого підрозділу,
забезпечення залучення слідчих тільки для роботи з розслідування
кримінальних справ або в складі слідчо-оперативних груп.
6.26.3. Забезпечення слідчих додатковими службовими приміщеннями,
телефонами, іншими засобами зв'язку, організаційною, комп'ютерною,
криміналістичною технікою та транспортом для виїзду на місця подій і
проведення інших слідчих дій, виконання друкарських робіт та розмноження
документів у ході розслідування кримінальних справ.
6.26.4. Виключення виконання слідчими в кримінальних справах роботи,
яка не пов'язана з проведенням слідчих дій; забезпечення відбору й
нглравлення для роботи в слідчі підрозділи помічників слідчих, секретарів
(працівників секретаріатів) та друкарок.
6.26.5. Закріплення за слідчим підрозділом автомобілів у межах табельної
шлежності, але не менш ніж одного автомобіля на слідчий підрозділ,
організувавши їх заправлення пальним, технічне обслуговування та закріплення
за цими автомобілями водіїв з числа працівників органів внутрішніх справ.
6.26.6. Забезпечення слідчого підрозділу в достатній кількості
металевими шафами для зберігання кримінальних справ, папером та
канцелярським приладдям, іншими засобами згідно з нормами табельної
нглежності (додаток 8).
6.26.7. Забезпечення слідчих житлом і квартирними телефонами.
6.26.8. Забезпечення своєчасної оплати за проведені судові експертизи в
кримінальних справах, що перебувають у провадженні слідчих.
6.26.9. Організації в обов'язковому порядку інвентаризації кримінальних
сграв при зміні керівника слідчого підрозділу зі складенням відповідного акта.
6.26.10. Розгляду на оперативних нарадах питання про стан узаємодії
слідчих та оперативних служб ОВС у розкритті і розслідуванні злочинів,
униття заходів до покращання цієї роботи.
7. Організація роботи слідчих підрозділів з виконання законодавства України про звернення громадян
7.1. Керівник слідчого підрозділу:
7.1.1. Безпосередньо відповідає за організацію роботи з розгляду
звернень громадян та виконання вимог Закону України "Про звернення
громадян", Указу Президента України від 13 серпня 2002 року № 700 "Про
додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного
права на звернення", наказу МВС України від 10.10.2004 № 1177 "Гро
затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і
організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ
України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за
№ 1361/9960.
7.1.2. Під час організації роботи з розгляду звернень громадян забезпечує:
7.1.2.1. Ретельну перевірку всіх звернень громадян, в яких йдеться гро
недоліки в роботі слідчих підрозділів, оскаржуються рішення слідчих у
кримінальних справах, невідкладне вжиття заходів для припинення
неправомірних дій та скасування незаконних рішень.
7.1.2.2. Особистий розгляд звернень Героїв Радянського Союзу, Героїв
Соціалістичної Праці, Героїв України та інвалідів Великої Вітчизняної війни.
7.1.2.3. Приділення особливої уваги розв'язанню проблем, порушеним у
зверненнях ветеранів війни та праці, інвалідів, непрацездатних осіб та тих,
хто постраждав унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, багатодітних
сімей, одиноких матерів, інших осіб, які потребують соціального захисту та
підтримки.
7.1.2.4. Здійснення безперешкодного і регулярного особистого прийому
громадян, неухильне дотримання затверджених графіків їх особистого
прийому.
7.1.2.5. У разі надходження повторного звернення обов'язкову особисту
зустріч з його ініціатором.
7.1.2.6. Систематичний аналіз та узагальнення звернень для виявлення
причин, що їх породжують, а також найбільш гострих суспільно значущих
проблем, які потребують негайного вирішення.
7.1.2.7. Щоквартальний розгляд на оперативних нарадах питання про стан
цієї роботи та шляхи її покращання.
7.2. Невирішення порушених у зверненні громадянина обгрунтованих питань, які належать до компетенції органу внутрішніх справ, посадової чи службової особи, що призвело до повторного звернення чи звернення до органу вищого рівня, має глибоко аналізуватися і в разі виявлення ознак тяганини, формалізму та бюрократизму мати наслідком невідворотне притягнення винних у цьому осіб до встановленої законом відповідальності.
8. Організація роботи з надання правової допомоги в кримінальних справах
8.1. Співробітництво слідчих підрозділів органів внутрішніх справ
України з правоохоронними органами іноземних держав здійснюється
відповідно до вимог ст. 31 Кримінально-процесуального кодексу України,
визначається законодавством України та міждержавними угодами і договорами
у сфері боротьби зі злочинністю, учасником яких є Україна, а саме:
Європейськими Конвенціями "Про видачу правопорушників" 1957 року, "Про
взаємну допомогу в кримінальних справах" 1959 року, "Про передачу
провадження у кримінальних справах" 1972 року та Конвенцією про правову
допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах
країн-учасниць СНД, іншими міжнародними договорами з питань надання
правової допомоги в кримінальних справах, згоду на обов'язковість яких
надано Верховною Радою України.
8.2. Зносини між слідчими органів внутрішніх справ України та
компетентними органами іноземних держав з питань виконання міжнародно-
правових доручень у кримінальних справах і реагування на інформації й запити
іноземних правоохоронних органів здійснюються через Головне слідче
управління МВС України.
8.3. Відповідальність за організацію виконання міжнародно-правових
доручень та надання методичної і практичної допомоги покладається на
відділення організації виконання міжнародно-правових доручень ГСУ
МЗС України, начальників слідчих управлінь, відділів, відділень.
8.4. При підготовці і надсиланні звернень (запитів, доручень) про надання
правової допомоги в кримінальних справах необхідно враховувати, що така
допомога надається сторонами в межах їх компетенції з питань стосовно:
8.4.1. Вручення документів.
8.4.2. Виконання окремих процесуальних дій.
8.4.3. Порушення кримінального переслідування.
8.4.4. Виклику свідків і тимчасової видачі осіб, які утримуються під
вазтою, для допиту як свідків.
8.4.5. Видачі (екстрадиції) осіб, які підлягають притягненню до
кримінальної відповідальності або відбуванню покарання згідно з вироком
суду.
8.4.6. Затримання, арешту осіб, які підлягають видачі.
8.4.7. Отримання інформації про рух коштів по банківських рахунках та
накладення на них арешту.
8.4.8. Видачі предметів, що мають значення в кримінальній спразі як
речові докази.
8.4.9. Повернення викраденого майна та незаконно придбаних предметів і
цінностей.
8.4.10. Іншої інформації, що стосується розслідування злочинів.
8.5. Звернення про надання правової допомоги готуються працівниками
органів внутрішніх справ України на місцях. Вони повинні бути оформлені
охайно, без помилок. У них не допускаються виправлення і підчистки, а також застосування скорочень і абревіатур.
8.6. До звернення з питань надання правової допомоги в кримінальних
справах долучається переклад його тексту, а також переклад усіх інших
документів у двох примірниках, що надсилаються разом зі зверненням, мовсю
запитуваної сторони. Переклади цих документів повинні бути завірені підписом
перекладача та скріплені печаткою організації, яка здійснила переклад.
8.7. Для вирішення питання про притягнення до кримінальної
відповідальності особи, що знаходиться за межами України, і відповідно до
чинного законодавства держави, в якій ця особа перебуває, не підлягає видачі
Україні, готується доручення про порушення кримінального переслідування.
До доручення долучаються матеріали кримінальної справи, кожен аркуш якої
завіряється гербовою печаткою. З матеріалів справи готується копія, я<а
зберігається в органі внутрішніх справ за місцем учинення злочину (інформаїля
про це вказується в супровідному листі). Ця копія надсилається до архіву для
подальшого зберігання лише після отримання від запитуваної сторони
повідомлення про остаточне рішення у справі. Якщо у справі є речові докази
(крім громіздких та таких, що за своїми властивостями потребують
спеціального зберігання), вони також надсилаються разом з матеріалами
справи. Права третіх осіб на предмети, що передаються зі справою як речові
докази, зберігаються, і після винесення остаточного рішення у справі
запитувана сторона повертає їх ініціатору звернення про кримінальне
переслідування.
8.8. При отриманні повідомлення від правоохоронних органів зарубіжні їх
країн про затримання ними осіб, які переховуються за межами України еід
органів досудового слідства та суду і є громадянами України чи іншої держави,
крім держави, на території якої їх затримано, орган внутрішніх справ, що
здійснює розшук особи у зв'язку з учиненням злочину на території України,
протягом доби після отримання з-за кордону повідомлення про затримання
такої особи інформує про це факсимільним зв'язком з особливою поміткою
"Терміново. Екстрадиція":
8.8.1. Правоохоронний орган зарубіжної країни, що затримав
розшукувану особу, - про підтвердження її розшуку та необхідність триманая
під вартою для подальшої екстрадиції в Україну; одночасно до цього органу
факсимільним зв'язком і поштою надсилається належним чином завірений
процесуальний документ про арешт такої особи.
8.8.2. Слідчий підрозділ, у провадженні якого знаходиться кримінальна
справа, - з вимогою необхідності підготовки матеріалів про видачу осіб, *кі
вчинили злочини, відповідно до міжнародних угод.
8.9. Орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа,
зобов'язаний протягом доби після отримання повідомлення про затримання за
кордоном розшукуваної особи поінформувати про це факсимільним зв'язком з
особливою поміткою "Терміново. Екстрадиція" слідче управління (відділ)
ГУМВС, УМВС, зазначивши дату затримання та місце тримання вказаної особи
за кордоном.
Слідче управління (відділ) ГУМВС, УМВС після отримання повідомлення про затримання за кордоном розшукуваної особи зобов'язані забезпечити належний контроль за безвідкладною підготовкою органом, який здійснює розслідування, матеріалів про видачу і направлення їх протягом 3 діб до ГСУ МВС України.
8.10. При підготовці звернення про виклик свідка, потерпілого чи
експерта слід брати до уваги, що зазначені особи незалежно від їх громадянства
не можуть бути притягнуті в Україні до кримінальної відповідальності або
позбавлені волі в будь-якій формі за правопорушення, здійснені ними до
перетину державного кордону України.
8.11. Зносини слідчих органів внутрішніх справ України з
правоохоронними органами країн, з якими не укладено Угод про надання
правової допомоги в кримінальних справах, здійснюються шляхом надіслання
через Головне слідче управління МВС України до Генеральної прокуратури
України звернень про надання правової допомоги. Генеральною прокуратурою
України ці звернення, у свою чергу, надсилаються до Міністерства закордонних
справ України для виконання їх дипломатичним шляхом.
Для вирішення всіх питань, необхідних для підготовки звернення про надання правової допомоги в кримінальних справах, що надсилається до правоохоронних органів країн, з якими не укладено угод про надання такої допомоги, перед його направленням до Головного слідчого управління МВС України слід звернутись до консульського відділення Посольства тієї кріїни, куди буде надіслано таке звернення.
8.12. Клопотання про надання правової допомоги, що надійшли до
органів внутрішніх справ України від правоохоронних установ іноземних
держав (як безпосередньо, так і через Генеральну прокуратуру України),
розглядаються Головним слідчим управлінням МВС України, на яке покладено
функції зі здійснення контролю за виконанням викладених у зверненнях
заходів, проведення яких належить до компетенції слідчих органів внутрішніх
справ.
За відсутності обставин, які згідно з чинним законодавством України і положеннями міжнародних угод роблять надання допомоги неможливим, клопотання надсилаються до ГУМВС, УМВС для організації їх виконання.
У разі коли виконання звернення про надання правової допомоги не належить до компетенції Головного слідчого управління МВС України та його структурних підрозділів, це звернення негайно надсилається компетентній установі, про що інформується запитуюча установа.
При отриманні звернення про надання правової допомоги в кримінальних справах керівництво ГУМВС, УМВС уживає всіх необхідних заходів для забезпечення швидкого, по можливості найбільш повного і якісного виконання залиту.
При виконанні звернення про надання правової допомоги в кримінальних справах органи внутрішніх справ України відповідно до ст. З Кримінально-
процесуального кодексу України застосовують законодавство України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі коли у зверненні про надання правової допомоги зазначено, що запитуюча сторона бажає взяти участь у проведенні процесуальних дій і на ц; є відповідний дозвіл, необхідно завчасно повідомити запитуючу сторону -ініціатора звернення про надання допомоги в кримінальних справах про ча: і місце виконання доручення.
Після виконання доручення його виконавець надсилає відповідні документи безпосередньо до органу, який звертався за правовою допомогою. У разі повного виконання доручення виконавець повідомляє про це ГСУ МВС України, якщо інше не встановлено в супровідному листі, з яким надійшло звернення.
8.13. При прийнятті до провадження кримінальної справи, надісланої правоохоронним органом іноземної держави в порядку кримінального переслідування, слідчий при розслідуванні цієї справи керується норма ми кримінально-процесуального законодавства України.
Після закінчення розслідування у справі, отриманій від правоохоронного органу іноземної держави в порядку кримінального переслідування, слідчий, який виніс у цій справі остаточне рішення, зобов'язаний безпосередньо повідомити ініціатора звернення про надання правової допомоги. У разі закриття справи або зупинення в ній слідства за підставами, передбаченими ст. 206 Кримінально-процесуального кодексу України, слідчим надсилається копія відповідної постанови до Головного слідчого управління МВС України,
Головне слідче управління МВС України про результати слідства у справі інформує Генеральну прокуратуру України для повідомлення іноземного органу, від якого надійшов запит.
| П.В. Коляда |
