Стаття 20. Надання відомостей з Єдиного державного реєстру

1. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно.

(частина перша статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 17.11.2009 р. N 1720-VI,
від 19.05.2011 р. N 3384-VI)

2. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:

витягу з Єдиного державного реєстру;

довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується;

бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій;

(частину другу статті 20 доповнено абзацом четвертим
згідно із Законом України від 23.06.2005 р. N 2704-IV)

даних в електронному вигляді для державних органів у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

(частину другу статті 20 доповнено абзацом п'ятим
згідно із Законом України від 18.11.2011 р. N 4067-VI)

3. Форма витягу, довідки та виписки з Єдиного державного реєстру встановлюється Міністерством юстиції України. Витяг, довідка та виписка з Єдиного державного реєстру підписуються державним реєстратором і засвідчуються його печаткою.

(абзац перший частини третьої статті 20
у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5461-VI)

Порядок надання державним органам даних в електронному вигляді з Єдиного державного реєстру та їх перелік встановлюються Міністерством юстиції України за погодженням з відповідним державним органом.

(частину третю статті 20 доповнено абзацом другим
згідно із Законом України від 18.11.2011 р. N 4067-VI,
абзац другий частини третьої статті 20 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5461-VI)

4. Строк надання відомостей з Єдиного державного реєстру не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження запиту.

5. За одержання витягу, довідки та виписки з Єдиного державного реєстру справляється плата, розмір та порядок внесення якої визначаються Міністерством юстиції України. Порядок передачі Бюро кредитних історій інформації з Єдиного державного реєстру у форматі бази даних, а також розмір плати за це та інші умови встановлюються Міністерством юстиції України та Бюро кредитних історій на підставі договору. Розмір зазначеної плати не може перевищувати розміру адміністративних витрат.

(частина п'ята статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 23.06.2005 р. N 2704-IV,
від 09.02.2006 р. N 3422-IV,
у редакції Закону України
від 16.10.2012 р. N 5461-VI)

6. Кошти, одержані за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, спрямовуються на фінансування видатків, що пов'язані з його веденням.

7. Документом, що підтверджує внесення плати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.

8. Державні органи звільняються від плати за одержання за їх запитом відомостей з Єдиного державного реєстру, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

9. Передача даних з Єдиного державного реєстру третім особам на комерційній основі забороняється за винятком передачі даних бюро кредитних історій.

(частина дев'ята статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 23.06.2005 р. N 2704-IV)

10. Державним органам забороняється надавати іншим особам за їх зверненням відомості з Єдиного державного реєстру, отримані в порядку, встановленому цим Законом.

(статтю 20 доповнено частиною десятою згідно із
Законом України від 18.11.2011 р. N 4067-VI)