Регідратаційні препарати

При захворюваннях, що супроводжуються надмірною діареєю, упродовж доби теля втрачає від 5 до 20, а іноді 40 мл води на 1 кг маси тіла. Разом із водою з організму виводяться електроліти. Настає дегідратація організму та метаболічний ацидоз. При втраті 2,5-5% води настає дегідратація легкого ступеня, 5-10% - середнього ступеня, понад10% - дегідратація тяжкого ступеня. Втрата понад 20% води у дорослих тварин і понад 12% у молодих тварин призводить до шоку і загибелі.

Лікування при діареї спрямоване на поновлення втраченої води і електролітів, усунення метаболічного ацидозу, запобігання розвитку гіповолемічного шоку, нормалізацію перистальтики кишечника та припинення в ньому процесів гниття і бродіння кормових мас.

Для лікування телят при діареї застосовують регідратаційні препарати. Кількісний і якісний склад компонентів залежить від ступеня дегідратації організму.

Регідратаційні препарати підтримують фізіологічну рівновагу води і електролітів та забезпечують внутрішньоклітинний гомеостаз організму, кислотно-лужну рівновагу, осмотичний тиск, активність метаболічних процесів. Склад регідратацій-них препаратів представлено в таблиці.

При дегідратації легкого ступеня застосовують регівет, ветглюкосалан, алвусан, гліксан. Вони містять натрію хлорид або ацетат, калію та кальцію хлорид, натрію гідрокарбонат та глюкозу в ізотонічних концентраціях. Іони натрію, калію і кальцію нормалізують кислотно-лужну рівновагу та осмотичний тиск внутрішньоклітинної й позаклітинної рідин. Натрію гідрокарбонат усуває ацидоз.

Для лікування при дегідратації середнього ступеня застосовують глутасол, калінат, електролітовет, антипарен, солфін, діарсол, елісол. Поряд із солями натрію і кальцію ці препарати містять магнію хлорид, що активізує внутрішньоклітинні ферменти.

При дегідратації тяжкого ступеня застосовують препарати, до складу яких входять інші компоненти: ефедрин в антипарені, аскорбінова кислота в регікані, кофеїн в регідралі.

Телята і поросята у перші дні після народження мають невеликий запас глікогену, необхідного для метаболічних процесів. У цей період вони не мають достатньої кількості ензимів, за винятком лактози, здатних ефективно розщеплювати полісахариди корму для поновлення енергетичних ресурсів. У перший день захворювання енергетичні ресурси в організмі швидко витрачаються, і настає гіпоглікемія, що призводить до посиленого окислення жирних кислот та накопичення молочної і оцтової кислот, що спричиняє метаболічний ацидоз. Тому до складу регідратаційних препаратів включають глюкозу або натрію цитрат, а для нейтралізації ацидозу - натрію гідрокарбонат.

Для лікування при ентероколітах тварин витримують на голодній дієті. Для телят до 3-добового віку вона не повинна бути більше 6-8 годин, старшого віку- 12-16 годин. У період голодної дієти тваринам не випоюють молоко. Порівняно з плазмою крові молоко має в 7 разів менше натрію і в 5 разів більше калію. Щоб нормалізувати електролітне співвідношення в організмі, при дегідратації тяжкого ступеня теляті випоюють гемодез або гліксан. За біохімічним складом вони подібні до плазми крові.

При дегідратації середнього ступеня застосовують молочно-електролітну терапію. Перші 2-3 рази, замість чергового випоювання молока, теляті випоюють ізотонічний розчин натрію хлориду або електролітний розчин. Його готують на настоях лікарських трав - ромашки, звіробою. До розчину обов'язково додають глюкозу. Не можна додавати цукор або кисіль із крохмалю чи борошна. Вони не засвоюються в травному каналі телят. Наступні 2-3 рази випоюють електроліти з молоком у співвідношенні 1:1.

При дегідратації тяжкого ступеня, щоб швидко провести регідратацію організму, розчини електролітів - антипарен, електролітовет, репксан, діарсол вводять внутрішньовенно.

Спочатку проводять первинну гідратацію розчином електроліту в дозах:

дрібним тваринам 15-30 мл/кг,

середнім - 12-25,

великим - 10-20 мл/кг.

Відтак проводять підтримуючу гідратацію - розчин задають всередину кожні 6-10 годин в дозі 5-10 мл/кг до видужання.

Розчини електролітів в ізотонічній концентрації лише на короткий час підтримують об'єм циркулюючої крові в організмі на необхідному рівні. Вони не затримуються в кров'яному руслі, швидко надходять в позаклітинну рідину і спричиняють набряк тканин. Щоб сповільнити перехід води в позаклітинну рідину, в препаратах гліксан, регівет, регідрасол, урсоліт наявний сорбітол або глікокол. Тривалий час циркулюють в крові розчини електролітів, що містять декстран або полівінилпіролідон.

При внутрішньовенному введенні розчинів, що містять іони натрію, калію, кальцію та декстрани, необхідно контролювати загальний стан організму тварини. Якщо настає збудження, фібриляція м'язів, прискорення дихання, необхідно на декілька хвилин припинити вводити розчин. За 20-30 хвилин розчин продовжують вводити, але з меншою швидкістю (2-3 мл/хв.). Якщо при повторному введенні розчину симптоми побічної дії знову проявляються, подальшу гідратацію організму проводять ізотонічним розчином натрію хлориду або глюкози.

Підшкірно гідратуючі розчини електролітів для первинної гідратації організму вводити недоцільно, тому що великий об'єм розчину повільно резорбується з місця ін'єкції. За 30 хвилин резорбується половина введеного розчину.