Відображення складу і руху власного капіталу у звітності підприємства

Склад та зміни власного капіталу підприємства знаходять своє відображення у І розділі пасиву балансу та у “Звіті про рух власного капіталу”.

Величина власного капіталу підприємства на конкретну дату – це підсумок І розділу пасиву балансу, яка розраховується наступним чином:

  Статутний капітал
  або
  Пайовий капітал
+ Додатково вкладений капітал
+ Інший додатковий капітал
+ Резервний капітал
+ Нерозподілений прибуток
(-) Непокритий збиток
(-) Неоплачений капітал
(-) Вилучений капітал

Сума непокритого збитку звітного і минулих періодів наводиться у дужках та розраховується при визначенні величини власного капіталу.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (акціонерів, учасників) господарських товариств будь-якої організаційно-правової форми за внесками до статутного капіталу. Ця сума розраховується при визначенні підсумку власного капіталу. Його динаміка характеризує покриття статутного капіталу підприємства реальними фінансовими ресурсами, які надійшли від власників.

Неоплачений капітал виникає при заснуванні господарських товариств і повинен бути довнесений власниками протягом першого року діяльності.

Вилучений капітал – це елемент власного капіталу, який має місце при зменшенні господарським товариством свого статутного капіталу і являє собою фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Вилучення капіталу може здійснюватися у випадках виходу учасника із товариства, викупу акцій з метою їх анулювання чи перепродажу.

При виході учасника із товариства йому повертається його внесок в статутний капітал та частка сформованих резервів, пропорційно внеску учасника. Повний розрахунок із учасником, який виходить із складу засновників, здійснюється після затвердження звіту за той рік, у якому він вибув із товариства і в термін до 12 місяців із дня вибуття.

Протягом періоду володіння товариством із обмеженою відповідальністю викупленою часткою розподіл прибутку та прийняття рішень на загальних зборах учасників здійснюється без урахування придбаних часток.

На величину частки учасника, що вибув, решта членів товариства повинна зробити внески до статутного фонду. Такі внески можуть становити розмір пропорційно до долі їх власності або за згодою сторін, в інших пропорціях протягом року. Товариство має право прийняти нового учасника, який вносить еквівалентну суму. В іншому випадку статутний капітал товариства зменшується з перереєстрацією установчих документів.

Викуп власних акцій акціонерного товариства здійснюється емітентом для підтримання ринкового курсу, збільшення прибутковості акцій чи для запобігання поглинання. Зазначені акції повинні бути реалізовані (або анульовані) у термін не більше року.

Протягом періоду володіння акціонерним товариством власними акціями нарахування дивідендів і голосування на зборах акціонерів відбувається без урахування викуплених акцій.

Операція викупу акцій не змінює статутного капіталу підприємства, однак сума власного капіталу зменшується на фактичну величину викуплених корпоративних прав.

При викупі корпоративних прав відбувається зменшення позицій першого розділу пасиву балансу “Резервний капітал”, “Додатково вкладений капітал”, “Інший додатковий капітал”, “Нерозподілений прибуток” на суму перевищення ціни викупу корпоративних прав над їх номінальною вартістю та збільшення позиції “Вилучений капітал”.

Якщо протягом звітного року викуплені акції (частки) перепродавалися, то за відповідними позиціями відображається зменшення вилученого капіталу, зменшення або збільшення капітальних резервів (залежно від ціни продажу корпоративних прав).

Викуп власних акцій з метою їх анулювання здійснюється при проведенні дивідендної політики чи політики диверсифікації інвесторів. У такому випадку за статтею “Статутний капітал” відображається зменшення номінальної вартості корпоративних прав на величину анульованих акцій з одночасним зменшенням величини вилученого капіталу.

Розшифрування першого розділу пасиву балансу, яке подається у Звіті про власний капітал, дозволяє фінансовому аналітику дійти висновків щодо змін, які відбувалися у складі власного капіталу підприємства. Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Порядок складання звіту регламентується П(С)БО 5.

Звіт складається у формі шахової таблиці у розрізі статей, які включаються до складу першого розділу пасиву балансу та причин їх зміни. Шаховий принцип побудови цього документу передбачає розміщення по горизонталі елементів (статей) власного капіталу, а по вертикалі – основних операцій, які можуть призвести до зміни окремих статей власного капіталу.

Звіт про власний капітал складається на підставі балансу, звіту про фінансові результати, а також аналітичних даних до відповідних облікових регістрів. За правильного відображення операцій, які призвели до змін у складі власного капіталу, залишок відображеного у балансі власного капіталу на кінець року (в цілому та у розрізі окремих статей), збігається з результатами, поданими у звіті про власний капітал. Суми, що відображають зменшення статті власного капіталу, наводяться у дужках.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: