Збільшення статутного капіталу підприємства

Збільшення статутного капіталу підприємства здійснюється за рішенням засновників та учасників господарських товариств за умови оплати усіх раніше випущених акцій за номінальною вартістю та повного внесення учасниками своїх вкладів до статутний капітал.

Збільшення статутного капіталу підприємства здійснюється з метою:

мобілізації ресурсів для фінансування реальних інвестиційних та інноваційних проектів, планів санації;

поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства;

мобілізації капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств;

зменшення ринкової ціни акцій для залучення коштів дрібних інвесторів;

збільшення бази для нарахування дивідендів при проведенні політики стабільних дивідендів.

Конверсія облігацій – обмін конвертованих облігацій на звичайні акції підприємства. У разі конверсії відбувається трансформація позичкового капіталу у власний.

Реінвестування прибутку – це спрямування чистого прибутку звітного періоду на збільшення власного капіталу підприємства. Внутрішнім фінансовим джерелом збільшення статутного капіталу є дивіденди, які можуть виплачуватися корпоративними правами підприємства.

Реструктуризація власного капіталу – зміна пропорцій складових І розділу пасиву балансу без залучення додаткових внесків учасників і засновників. При цьому на збільшення статутного капіталу може спрямовуватися:

додатковий вкладений капітал;

іншій додатковий капітал у межах суми дооцінки необоротних активів;

резервний капітал, що перевищує мінімально встановлений розмір;

нерозподілений прибуток.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється шляхом додаткових внесків діючих учасників, внесків нових учасників, реінвестування прибутку.

Новий учасник, зробивши додатковий внесок у статутний капітал функціонуючого товариства з обмеженою відповідальністю, стає власником вже створених на підприємстві резервів. Тому він поряд із номінальною вартістю корпоративних прав вносить ажіо – вартість раніше сформованих резервів пропорційно до частки нового учасника.

Величина ажіо може встановлюватися за результатами оцінки вартості підприємства та узгоджуватися із іншими учасниками на їх зборах. Ажіо відображається у статті балансу “Іншій додатковий капітал”.

Витрати по залученню власного капіталу у товариства з обмеженою відповідальністю включають: державне мито, вартість нотаріальних послуг, плату за перереєстрацію засновницьких документів.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості та збільшення номінальної вартості акцій.

Кількість акцій акціонерного товариства збільшується за рахунок:

додаткових внесків учасників і засновників;

реінвестування прибутку (дивідендів);

реструктуризації власного капіталу;

конверсії облігацій на акції.

Збільшення номінальної вартості акцій провадиться за рахунок реінвестування прибутку і реструктуризації власного капіталу.

У разі збільшення кількості акцій за рахунок додаткових внесків учасників здійснюється додаткова емісія цінних паперів. Діючі акціонери мають переважне право на придбання акцій нової емісії.

Важливо обґрунтовано встановити курс емісії акцій. Він повинен бути не меншим за номінальну вартість акцій і наближатися до ринкової вартості уже випущених і розміщених акцій даного підприємства. На емісійний курс впливають: балансова вартість акцій; ринкова вартість підприємства і перспективи її зростання; система оподаткування; стан ринку капіталів; тип обраної дивідендної політики.

У разі емісії акцій для збільшення статутного капіталу за рахунок реінвестицій чи резервів акції додаткового випуску розподіляються серед діючих акціонерів пропорційно їхньої частки у статутному капіталі акціонерного товариства на момент прийняття рішення про додатковий випуск акцій. Обмеження терміну отримання акціонерами акцій додаткового випуску не допускаються.

При збільшенні статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій акції попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості відповідно до їх кількості, якими володіє акціонер, без обмеження терміну обміну.

У разі збільшення статутного капіталу даним методом кожен з акціонерів може здійснити доплату до визначеного рівня нової номінальної вартості акцій. Якщо акціонер відмовився здійснити доплату за акції, емітент зобов’язаний запропонувати акціонеру викупити його акції.