Проаналізовано структуру собівартості та галузеві особливості гірничо-збагачувальних комбінатів України. Обґрунтовано, що при застосуванні економіко-математичного моделювання в процесі управління собівартістю продукції доцільною є розробка індивідуальної моделі для кожного підприємства, що дозволить врахувати унікальні природні і технологічні умови функціонування кожного комбінату. Розроблено модель собівартості для одного з гірничо-збагачувальних комбінатів України, яка враховує вплив основних факторів – рівня матеріальних витрат, чисельність персоналу та вартість основних фондів. Запропонована модель може використовуватись для про-гнозування рівня собівартості в майбутніх періодах з метою оцінки заходів з її зниження та прогнозування результатів діяльності підприємства.
Політика ефективного управління виробничими витратами суб’єкта господарювання реалізується за допомогою таких заходів:
– управління виробничими фондами, їх оновлення і відтворення;
|
|
– планування термінів здійснення капітальних витрат;
– управління витратами та їх оптимізація з погляду ефективного розмежування ресурсів суб’єкта господарювання у процесі його операційної діяльності;
– управління економічним зростанням.
Таким чином, управління собівартістю товарної продукції є одним з ключових моментів у процесі щоденного управління підприємством з боку ресурсозбереження, прибутковості і рентабельності.
Необхідність управління собівартістю товарної продукції зумовлена зазначеними вище параметрами і пов’язана з наявністю чи відсутністю усіх видів ресурсів та якістю управління ними.
Економіко-математичне моделювання і прогнозування собівартості товарної продукції підприємства дає можливість ефективного аналізу складних ситуацій, пов’язаних із прийняттям стратегічних рішень і контролем за їх виконанням. Воно є інструментом економістів, що дає змогу передбачати велику кількість ситуацій, а це, своєю чергою, допомагає ефективніше використовувати наявні ресурси, знижувати рівень майбутніх ризиків і втрат.
Модель управління собівартістю товарної продукції суб’єкта господарювання є індивідуальною для кожного підприємства, оскільки бере до уваги специфіку його господарської діяльності та конкретні умови зовнішнього і внутрішнього середовищ її реалізації.