Етіологія і патогенез

Соматогеннні нервово - психічні розлади в психологічній педіатрії

Соматопсихічні розлади - це психічні розлади, які виникають вторинно, як наслідок соматичних (неінфекційних) екстракраніальних недуг. Вони включають в себе тісно пов'язані, але синдромологічно різні групи хворобливих проявів. З одного боку це екзогенно-органічні психічні розлади, обумовлені соматогенним впливом, а з іншого - психогенні порушення, наприклад, реакція на хворобу і її можливі наслідки. Особливої уваги заслуговує проблема внутрішньої картини хвороби і тісно пов'язані з нею питання деонтології в соматичній клініці.

Історичні дані

Активне вивчення цієї проблеми відбувалось головним чином останні стоп’ятдесят років у рамках дослідження т.з. симптоматичних психозів (M. Baillarger, 1880). І до цього часу вчення про соматогенні психічні розлади не набуло завершеного вигляду. В процесі вивчення цієї проблеми E. Kraepelin вказував на специфічність психозів при кожному конкретному соматичному захворюванні. В той же час K. Bonhoeffer (1908), навпаки, підкреслював їх етіологічну неспецифічність у своїй теорії екзогенного типу реакцій. До важливих досягнень на шляху теоретичного обгрунтування вчення про соматопсихічні розлади можна віднести критерії діагностики, запропоновані K.Schneider (1936):

наявність чіткої соматичної симптоматики;

чіткий зв'язок у часі між соматичними та психічними розладами;

паралелізм їх перебігу;

наявність екзогенної психопатологічної симптоматики.

Етіологія і патогенез

Наявність соматичного захворювання з його прямим токсичним, рефлекторно-інтероцептивним чи нейрогуморальним (інкреторним) впливом на ЦНС є основним фактором етіології соматогенних психозів. Поряд з цим, не варто також недооцінювати вплив психотравматизації в анамнезі (залишає в ЦНС зони найменшого спротиву), тривалих і тяжких перевантажень організму, інтоксикацій, наслідків ЧМТ, виразних інфантильних чи психопатичних преморбідних рис особистості та інших чинників здатних суттєво впливати на виникнення і перебіг нервово-психічних розладів.

Найважливіші ланки патогенезу соматопсихічних розладів:

а)гіпоксія;

б)патологічна інтероцепція з хворого органа у ЦНС;

в)інтоксикація через патологію внутрішніх органів;

г)розлади складних нейрогуморальних взаємовідносин внаслідок посилення, послаблення чи спотворення функції залоз внутрішньої секреції;

д)розлади церебральної нейродинаміки, рефлекторної діяльності головного мозку.

Всі ці компоненти беруть участь в загальному механізмі захворювання, але їх значимість може бути рзною. Наприклад, при кардіогенних психозах центральними є гіпоксичний, інтероцептивний та церебральний фактори, а при нефрогенних психозах, головну роль відіграють токсичний та гіпоксичний компоненти (уремічна кома).