Психосоматичні розлади в дитячому і підлітковому віці

До порушень психічного розвитку у період новонародженості, віку немовляти та раннього дитинства належать:

- прояви вродженої невропатії;

- прояви аутичних розладів;

- гіпердинамічні розлади.

При невропатії характерні: підвищена дратівливість і збудливість, капризність, нестійкість настрою, швидка виснажуваність, виражена полохливість, порушення сну і соматовегетативні симптоми (зригування, блювання, запори, порушення апетиту, вибірковість харчування, обмороки).

Прояви аутичних розладів характеризуються вираженою недостатністю чи повною відсутністю потреби у контакті з оточуючими, емоційною холодністю чи байдужістю до близьких, страхом новизни, будь-якої зміни в оточуючій обстановці; хворобливою прихильністю до рутинного порядку, одноманітної поведінки зі схильністю до стереотипних рухів, розладами мовлення, іноді до повної "мовленнєвої блокади". Першою ознакою раннього дитячого аутизму часто виступає відсутність властивого здоровим дітям "комплексу пожвавлення", а потім порушення здатності диференціювати людей і неживі предмети, небажання вступати у контакт, беземоційністю чи паратиміями (неадекватними афективними реакціями) у поєднанні зі страхом новизни. У ранньому дитинстві до перелічених клінічних проявів додаються одноманітні маніпуляції з предметами замість ігор, використання нетрадиційних для ігрової діяльності предметів. Типовими є й порушення психомоторики у вигляді неспіврозмірності довільних рухів, неповороткості, відсутності дружніх рухів, розлади мовлення (від відсутності до переважання "автономного мовлення" - розмови із самою собою).

Гіпердинамічні розлади - проявляються руховою розгальмованістю, непосидючістю та іншими ознаками гіперактивності у поєднанні з порушеннями уваги (деколи їх позначають "синдром дефіциту уваги").

Психосоматичні розлади - характерні для дітей періоду новонародженості, немовляти і раннього дитинства:

- коліка немовляти, або "коліки тримісячного" - напади, що супроводжуються фізичним болем і емоційною реакцією на нього у вигляді голосного крику в дитини віком 3-4 місяців, що виникають, як правило, у другій половині дня і тривають від декількох хвилин до декількох годин;

- аерофагія - заковтування великої кількості повітря дітьми, які жадібно смокчуть, з наступним голосним звуком виривання повітря назовні (відрижка);

- зригування - виділення невеликих кількостей їжі, яка потрапила під час годування, що пов'язане з процесом надмірно жадібного заковтування їжі, швидкого смоктання;

- анорексія - характеризується втратою потягу до їжі і негативізмом при годуванні. Значущим є психогенний фактор у вигляді неправильного виховання (наприклад, відрив від матері);

- викривлення апетиту (симптом Піка) звичайно розвивається на 2-3 році життя і характеризується вживанням у їжу неїстівних речовин (вугілля, глини, паперу), що може бути пов'язане із відстороненням дітей при неправильному типі виховання;

- жвачка (мерицизм) - проявляється у вигляді повторного пережовування їжі після того, як проковтнута і перетравлена їжа відригається;

- зміни маси тіла (недостатнє додавання чи надмірне) - характерне для невропатичних реакцій при депривації;

- закреп (констипація) - може бути пов'язаний із емоційними порушеннями, що проявляються депресією, і порушеннями комунікації з формуванням нав'язливого страху перед дефекацією через хворобливість акту чи підвищену сором'язливість дитини (у нових умовах чи поза домом);

- енурез (нетримання сечі) та енкопрез (нетримання калу) - у вигляді мимовільного виділення сечі, калу до відповідної обстановки - зумовлені невропатичними розладами.

У дітей раннього віку після перенесення важких захворюваннях або дистрофії можуть втрачатися набуті навички які після одужання поволі відновлюються. Часто можна спостерігати резидуальні порушення (наслідкові порушення) у вигляді – психічного недорозвинення; зміни особистості різних наслідків