Основні професійні якості практичного психолога

У галузі психології спеціаліст повинен:

1. Розуміти мету, методологію і методи професійної діяльнос­ті психолога.

2. Володіти інструментарієм, методами організації і проведен­ня психологічних досліджень.

3. Розуміти специфіку предмета психології, її зв'язки з інши­ми дисциплінами; знати основні галузі психології і можливості застосування психологічних знань в різних галузях життя.

4. Знати закономірності еволюції психіки тварин, схожість і якісні відмінності психіки тварин і людини; філогенез і онтогенез людської психіки.

5. Розуміти мозкові механізми психічних процесів і станів.

6. Знати природу діяльності людини, функції психіки та жит­тєдіяльності людини.

7. Знати закономірності формування і функціонування його мотиваційної сфери.

8. Знати психологічні закономірності пізнавальних процесів (відчуттів, сприйняття, пам'яті, уяви, мислення, мовлення).

9. Знати механізми уваги, емоційних явищ, процеси вольової регуляції.

10. Мати поняття про особистість та індивідуальність, про структуру особистості і рушійні сили її розвитку.

11. Знати психологічні закономірності спілкування і взаємодії людей в групах, міжгрупових відносинах.

12. Знати закономірності психічного розвитку людини у кож­ному віковому періоді.

13. Знати основні закономірності психології освіти.

14. Знати критерії норми і патології психічних процесів, станів, дія­льності людини, шляхи і засоби компенсації та відновлення норми.

15. Мати уявлення про психологічні проблеми трудової діяль­ності людини.

16. Знати основні сфери і види діяльності психолога.

17. Знати основи психодіагностики і психологічного консуль­тування.

18.Знати основи психотерапії, корекційної і розвиваючої роботи.

19. Володіти методами психологічної освіти і викладання пси­хології.

Форми самовдосконалення психолога

Професійне самовдосконалення фахівців здійснюється у двох взаємопов'язаних

формах – самовиховання і самоосвіта, які взаємно доповнюють одна одну, надаючи

Взаємний вплив на характер роботи людини над собою. Разом з тим це два відносно

Самостійних процеси, які передбачають як загальні, так і особливі умови їх організації.

Самовиховання виступає як активна, цілеспрямована діяльність людини із

Систематичного формування та розвитку позитивних та усунення негативних якостей

особистості. Основним же змістом самоосвіти є оновлення і вдосконалення уже

Наявних у спеціаліста знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня

Професійної компетентності.