Трудовий потенціал – це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійним, кваліфікаційними та іншими характеристиками персонального підприємства.
Традиційно використовують 3 типи одиниць виміру трудового потенціалу:
Часова оцінка – свідчить скільки часу потрібно працівнику на виконання звичайних професійних функцій та екстраординарних завдань.
Натуральна оцінка – дозволяєоцінити фактичні трудові затрати працівника і може бути використана при розподілі колективного заробітку між членами бригади.
Вартісні показники – дозволяють оцінити всі фінансові витрати та результати діяльності підприємства, а також динаміку трудомісткості та продуктивності праці.
Трудовий потенціал підприємства - складне структурне соціально-економічне явище, яке містить у собі такі компоненти: кадровий, професійний, кваліфікаційний, організаційно-потенціальний.
Підходи до оцінки трудового потенціалу: Витратний підхід -витратні методики оцінки трудового потенціалу підприємства чи окремого працівника прирівнюють розмір трудового потенціалу до суми минулих витрат на його підготовку, поточне утримання та майбутній розвиток. Порівняльний підхід - до основних методів трудового потенціалу окремих працівників за порівняльним підходом. Результативний підхід - на відміну від витратних методик, алгоритми результатної оцінки трудового потенціалу базуються на постулаті щодо корисності праці персоналу підприємства. В якості ефекту роботи працівників підприємства приймають кількість чи вартість виготовленої продукції. Але при цьому виникають значні труднощі у визначені конкретних результатів окремих категорій персоналу.
|
|