Обов’язкові дії:
1. Оцінити наявність ДР або стійкого центрального ціанозу;
2. За наявності ДР, стійкого центрального ціанозу або терміну гестації < 32 тиж.:
- забезпечити правильне положення новонародженого;
- звільнити ДШ (якщо цього не було зроблено попередньо);
- призначити СРАР, якщо дитина з ДР, стійким центральним ціанозом або терміном гестації < 32 тиж. народилась в акушерському стаціонарі ІІІ рівня перинатальної допомоги;
- призначити вільний потік кисню дитині з ДР або стійким (після 10 хв. життя) ціанозом (якщо відсутня можливість застосувати СРАР);
- використовувати мінімальну концентрацію кисню (FiO2), що забезпечує досягнення належного показника SpO2 або зміну кольору шкіри, губ і слизових оболонок на рожевий;
- перевести дитину у палату (відділення) інтенсивної терапії із дотриманням вимог «теплового ланцюжка»;
3. Дітей з терміном гестації понад 34 тиж, які після надання початкової допомоги кричать або адекватно дихають, виявляють задовільну рухову активність і не мають ДР, повертають на груди матері для завершення фізіологічної адаптації.
|
|
Бажані дії:
1. Якомога скоріше після народження приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини;
2. Призначити СРАР.
2. Післяреанімаційна допомога:
2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної ШВЛ:
Якщо немовля для успішної ранньої постнатальної адаптації потребувало лише короткочасної ШВЛ, рекомендується повернути його у контакт шкіра-до-шкіри з матір’ю для фізіологічного завершення адаптації.
Додаткові передумови:
- оцінка за Апґар на 5 хв. ≥ 7 балів;
- протягом 15 хв. після закінчення ШВЛ:
- ЧСС > 100/хв.;
- SpO2 > 85%, відсутній центральний ціаноз;
- відсутні ДР;
- задовільний або незначно знижений м’язовий тонус;
- відсутність будь-яких інших патологічних ознак.
Обов’язкові дії:
1. Оцінити стан дитини після закінчення реанімації;
2. За умови задовільного стану повернути дитину матері для завершення адаптації, розпочавши моніторинг і документацію стану життєво важливих функцій (що 15 хв. протягом першої години життя і кожні 30 хв. протягом другої і третьої год життя);
3. У разі виявлення будь-яких відхилень від норми провести повне об’єктивне обстеження і транспортувати немовля у палату (відділення) інтенсивної терапії;
4. За умови сумісного перебування з матір’ю і задовільного загального стану дитини, рутинного лабораторного й інструментального обстеження не потрібно.
2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої ШВЛ, інтубації трахеї або повної реанімації:
Після відновлення адекватних вентиляції і кровообігу важливо невідкладно перевести дитину у палату (відділення) інтенсивної терапії, де можливо забезпечити адекватні спостереження і лікування.
|
|
Обов’язкові дії:
1. Провести повне об’єктивне обстеження новонародженої дитини відразу після закінчення реанімаційних заходів і визначити відповідність її стану критеріям залучення у програму лікувальної гіпотермії;
2. Забезпечити невідкладне переведення у палату (відділення) інтенсивної терапії новонароджених з дотриманням вимог «теплового ланцюжка» або розпочавши пасивне охолодження;
3. За наявності показань розпочати активне охолодження;
4. Провести лабораторне й інструментальне обстеження;
5. За наявності ціанозу і/або ДР призначити СРАР або додатковий кисень, забезпечити судинний доступ і внутрішньовенне введення рідини;
6. Вирішити питання призначення ентерального харчування;
7. Здійснювати моніторинг і підтримувати стан життєво важливих функцій;
8. Лікувати судоми;
9. Коригувати метаболічні порушення;
10. За наявності показань консультуватися з регіональним центром і викликати транспортну бригаду (для лікарень I-II рівня).
Бажані дії:
Визначити КЛС крові з артерії пуповини у разі надання реанімаційної допомоги.
Анафілактичний шок
Шифр МКХ 10 – Т 78.2
Анафілактичний шок є перерозподільним типом шоку и має розвиток у дітей с несприятливим алергічним анамнезом та атопічними захворюваннями и визначається як збочена імунна реакція швидкого типу.