Правове положення екіпажу судна

Правове становище екіпажу судна, що плаває під прапором України, а також відносини між членами екіпажу, які беруть участь в експлуатації цього судна, між членами екіпажу цього судна і судновласником визначаються чинним законодавством України.Такі відносини, що виникають на судні, яке знаходиться в територіальному морі та внутрішніх водах України і плаває під прапором іншої держави, регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває судно, договорами між судновласником і членами екіпажу судна, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (ст.48 КТМУ). Такий підхід – привязки правовідносин між членами екіпажу та судновласником та членами екіпажу, а також між членами екіпажу, до країни прапору судна притаманний і національним законодавствам інших держав, а також і нормам міжнародного морського права. Наприклад, і конвенціям Міжнародної Організації Праці.

У ч.1 ст.49 КТМ визначені три категорії осіб, які входять до складу екіпажу:

1) капітан;2) інші особи командного складу;3) суднова команда.До командного складу судна, крім капітана, належать: помічники капітана, суднові механіки, електромеханіки, радіоспеціалісти, судновий лікар, боцман. До командного складу судновласник може віднести інших суднових спеціалістів.Суднова команда складається з осіб, які виконують службові обов'язки на судні та не належать до командного складу судна. Капітан судна відноситься до командного складу, однак за своєю сутністю займає особливе місце серед членів екіпажу, оскільки є керівником суднового екіпажу.До суднової команди відносяться: матроси, мотористи, машиністи та інші особи.Відповідно до положень Конвенції МОП №147 про мінімальні стандарти на торговельних суднах 1976 р., а також Конвенції МОП №180 про тривалість робочого часу моряків та укомплектування суден екіпажами 1996 р., держави – учасники конвенції зобовязані по відношенню до суден, зареєстрованих на їх території, становити правила та стандарти безпечної роботи, соціального забезпечення, комплектування штатів та умов життя на морських суднах. З урахуанням вимог цієї Конвенції по ідношенню до кожного судна повинен бути встановлений мінімальний склад екіпажу, який повинен сприяти:- забезпеченню безпеки на морі, а також захисту та збереженню морського середоища;- виконанню вимог відносно тривалості робочого часу на борту судна;- недопущенню перевантаження екіпажа роботою.Мінімальний склад екіпажу врегульований статтею 50 КТМУ.Мінімальний склад екіпажу, при якому допускається вихід судна в море, встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту (центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства) залежно від типу, району плавання, призначення судна та відповідно до чинного законодавства України. В залежності від трудових функцій, що виконуються, всі члени екіпажу звичайно поділяються за наступними службами (групами):- служба експлуатації – забезпечує безпечне судноводіння, а також виконання всіх функцій, повязаних з иробничою діяльністю судна. Цю службу очолює старший помічник капітана;- служба технічної експлуатації – забезпечує експлуатацію судноих технічних засобів (установок, систем, механізмів та іншого обладнання, яке підтримує життєдіяльність судна відпоідно до його призначення) та корпуса судна. Вона комплектується з членів екіпажу, які забезпечують ватове обслуговування енергетичної установки, а також з члені екіпажу, зайнятих профілактичними, ремонтними та налагоджуальними роботами, та очолюється сташим (головним) механіком. Її склад та чисельність встановлюється окремо для ходового та стоянкового режиму роботи судна;- служба побуту – забезпечує обслуговування екіпажу судна та очолюється помічником капітана з господарської частини, а де такої посади немає – старшим помічником капітана;- пасажирська служба (на пасажирських суднах) – забезпечує обслуговування пасажирів та очолюється помічником капітана з пасажирської частини;- радіотехнічна сдлужба – забезпечує радіозв’язок та роботу радіотехнічних, радіонавігаційних засобів та очолюється начальником радіостанції;- медико-санітарна служба – забезпечує охорону здоров’я осіб, які знаходяться на судні (членів екіпажу та пасажирів) та надання медичної допомоги, очолюється судновим лікарем;- начальна служба (на навчальних та навчально-виробничих суднах) – забезпечує організацію навчального процесу та плавпрактики курсантів та студентів морських навчальних закладів та очолюється помічником капітана з начальної частини.Вимоги до кваліфікації членів екіпажу встановлені статтею 51 КТМУ:До зайняття посад капітана та інших осіб командного складу допускаються особи, які мають відповідні звання, встановлені Положенням про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння, що затверджується Кабінетом Міністрів України.Присвоєння звань засвідчується видачею дипломів або кваліфікаційних свідоцтв після успішного складання іспитів у державній кваліфікаційній комісії.Позбавлення звання і вилучення диплома або кваліфікаційного свідоцтва допускається тільки за рішенням суду.До зайняття посад командного складу, для яких не передбачено присвоєння звання, а також членів суднової команди допускаються особи, які мають видані у встановленому порядку відповідні документи, що підтверджують їх кваліфікацію, необхідну для виконання обов'язків на судні. До роботи на судні допускаються особи, визнані придатними для цього за станом здоров'я. Висновок про придатність для роботи на судні за станом здоров'я робиться закладом центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я відповідно до правил, встановлених цим Міністерством (ст.52 КТМУ). Члени екіпажу судна, зареєстрованого у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, можуть бути громадянами будь-якої держави. Капітаном судна може бути тільки громадянин України (ст.53 КТМУ). Порядок прийняття на роботу суднового екіпажу, їх права і обов'язки, умови роботи на судні та оплати праці, соціально-побутового обслуговування на морі і в порту, а також порядок і підстави звільнення регулюються законодавством України, КТМУ, статутами служби на морських і риболовних суднах, генеральними та галузевими тарифними угодами, колективними і трудовими договорами (контрактами).Статут служби на морських суднах затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, Статут служби на риболовних суднах - центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства (ст.54 КТМУ). Відповідно до ст. 55 КТМУ репатріація за рахунок судновласника здійснюється у таких випадках:- у разі звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;- у разі захворювання і травми;- у разі загибелі судна; якщо судновласник не може виконувати свої обов'язки, що випливають з чинного законодавства України, договору (контракту).Судновласник репатріює моряка в порт, зазначений у контракті, колективному договорі, а у разі їх відсутності - в порт прийняття на роботу. Судновласник несе відповідальність за організацію і витрати на репатріацію в обсязі затрат на проїзд (як правило, літаком), оплату проживання і харчування, оплату праці і допомогу, перевезення багажу в кількості, передбаченій договором (контрактом), лікування (до тих пір, коли моряк не буде транспортабельним).Якщо судновласник не може організувати репатріацію і оплатити витрати, ці обов'язки виконують уповноважені на те Кабінетом Міністрів України органи з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат в безакцептному порядку. Член суднового екіпажу має право перевозити на судні майно, призначене для особистого користування (ст.56 КТМУ).У разі втрати або пошкодження цього майна внаслідок аварійної морської події судновласник повинен відшкодувати членові суднового екіпажу заподіяні збитки виходячи з діючих цін на майно такого ж роду і якості.Не підлягає відшкодуванню вартість майна членів екіпажу, які винні в аварійній морській події.Перевезення на судні майна, не призначеного для особистого користування, без дозволу судновласника не допускається. Член екіпажу, який перевозить таке майно, повинен відшкодувати судновласникові заподіяні у зв'язку з цим збитки. Судновласник судна відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту і центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства (для риболовного судна), забезпечує (ст.57 КТМУ):1) безпечні умови і режим праці на судні;2) охорону здоров'я членів екіпажу і обладнання судна всіма необхідними для цього засобами і устаткуванням;3) постачання продовольства і води в достатній кількості і належної якості;4) належні суднові приміщення.

Мінімальні норми, що забезпечують власники торговельних суден, не можуть бути нижче рівня, встановленого міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: