Морське судно: загальна характеристика

Коли говорять про судно, розуміють: 1) складну технічну споруду підвищенної небезпечності; 2) обєкт цивільних прав; 3) предмет договору; 4) субєкт правовідносин, що утворюються у процесі використання Світового океану та морського дна.

У морському праві поняття «судно» звичайно розкривається тільки відповідно до мети конкретного правового акта, а у деяких випадках воно використовується як дещо зрозумле само собою.

Проблема поняття «судно» притаманна не лише для внутрішньонаціонального права різних країн,але йміжнародному морському праву.

Так, у Міжнародній конвенції по запобіганню забруднення з суден 1973 р. зазначено, що термін «судно» означає судно будь-якого типу, що експлуатується у морському середовищу, та включає судна на підводних крилах, судна на повітряних подушках, підводні судна, плавучі засоби, а також стаціонарні та плавчі платформи.

Зовсім по-іншому термін «судно» пояснюється у Конвенції про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден у морі 1972 р. Так, відповідно до п. «а» Правила 3: «слово «судно» означає всі види плавучих засобів, включаючи неводотоннажні (рос. – неводоизмещающие) судна і гідролітаки, що використовуються або які
можуть бути використані як засоби пересування по воді ("гідролітак" означає будь-який літальний апарат,здатний маневрувати на воді).В Конвенції ООН з морського права 1982 року не містить норми-дофініції, що пяснює термін «судно»; хоча він і часто застосовується.У морському законодавстві України також є складності з визначенням поняття «судна». Визначення торговельного судна, яке наведене у ч. 1 ст. 15 КТМ України, застосовується лише до цього кодексу: «Торговельне судно в цьому Кодексі означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується:1) для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі;2) для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо);3) для наукових, навчальних і культурних цілей;4) для спорту;5) для інших цілей.Риболовне судно у КТМ України - це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або іншого морського промислу.Знаряддя промислу є невід'ємною частиною риболовного судна, у зв'язку з чим морські події, пов'язані з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна іншими уднами, класифікуються як зіткнення суден у морі.Ядерне судно в КТМ України - це судно, що обладнане ядерною енергетичною установкою.» Поряд із поняттям «плавуча споруда» КТМ України використовує поняття «плавучий обєкт» (морська буксировка) та «плаваючий обєкт» (винагорода за спасання на морі). У такому випадку мова йде не про судно.Так само, стосовно КТМ України, не можуть вважатися судном споруди, які, хоч і знаходяться в морі, але не є плавучими, оскільки жорстко закріплені на морському дні. Наприклад, нафтові вишки, маяки та інші аналогічні споруди.«Плавучі (плаваючі) обєкти, на відміну від суден, не призначенідля постійного перебування у плавучому стані, а приводяться у такий стан для їх разового переміщення або для виконання конкретної роботи. Тому не повинні розглядатися як судна плоти, герметизовані ємкості, які буксируються до місця їх встановлення (труби, цистерни, понтони), металеві конструкції, що доставляються на буксирі у плавучому стані (нафтові вишки, мостові пролети тощо).В той же час споруди, які хоча й не призначені для постійного переміщення морем, але спеціально створені для постійного перебування у плавучому стані, такі, як плавучі доки, елеватори, пристані, дебаркадери, а також плавкрани та земснаряди, відповідно до КТМ України, повинні розглядатися в якості судна.Ідентифікація судна здійснюється за назвою, національністю, ідентифікаційним номером Міжнародної морської організації (ІМО), позивним сигналом радіостанції.Судну назву присвоює власник. Існують певні вимоги до вибору назви, які закріплюються нормативно-правовими актами. Із зміною власника судна, як правило, змінюється і його назва; для запобігання шахрайствам, пов’язаним з цим, кожному судну присвоюється унікальній ідентифікаційний номер ІМО, який присвоюється судну ще на етапі будівництва та залишається незмінним до знищення судна. У подальшому цей номер не присвоюється жодному судному.Судно має свою національність, яка визначається за прапором кораїни, де зареєстровано судно. Судно має право плавати лише під прапором однієї країни. Зміна національності студна протягом рейсу, як правило, не дозволяється.