Методи та принципи стратегічного управління страховими компаніями

В умовах посилення конкуренції на ринку страхових послуг успішно можуть розвиватись лише ті страховики, для яких процес розробки і реалізації стратегії став реальним інструментом менеджменту. Але на сьогодні стратегічне управління в більшості вітчизняних страхових компаній має лише формальний характер. Такими обов’язковими елементами стратегічного менеджменту, як стратегічний аналіз, вибір перспективних напрямів діяльності, формування системи цілей і стратегічне планування, приділяється недостатня увага.

Значення стратегічного управління страховою компанією обумовлюється тим, що воно дозволяє оперативно адаптуватись до змін ринкового середовища і таким чином підвищити конкурентоспроможність організації. На мою думку, потреба в стратегічному управлінні обумовлюється насамперед важливістю реалізації ідей власників і топ-менеджерів страховика, орієнтованих на його довгостроковий розвиток [1].

Принципи і методи стратегічного управління ґрунтуються на значенні даного інструменту для ефективного функціонування страхової компанії. Практикою вироблено п'ять складових, на яких базується вся система стратегічного управління:

· формування стратегічних напрямів розвитку компанії, тобто визначення цілей і довгострокових перспектив її розвитку;

· перетворення спільних цілей на конкретні напрями роботи;

· вміле здійснення обраного стратегічного плану для досягнення бажаних результатів;

· ефективна реалізація обраної стратегії;

· оцінка отриманих результатів, аналіз ситуації на ринку, внесення відповідних коректив у довгострокові напрямки діяльності, стратегію, враховуючи здобуті конкуренті переваги, нові ідеї або можливості [3].

Принципи стратегічного управління дозволяють зрозуміти структуру процесу планування стратегії страховика, роль і методологію стратегічної сегментації ринку, запровадити новий методичний інструментарій, що використовується під час аналізу стратегічних альтернатив і вибору стратегій, спроектувати систему управління її реалізацією, а також організаційну структуру управління.

Системний підхід передбачає розгляд сучасної страхової організації як соціально-економічної системи, яка характеризується:

· цілісністю, коли всі елементи й окремі частини системи сприяють досягненню спільних стратегічних цілей і завдань;

· високим рівнем надійності функціонування, яка досягається за рахунок взаємозамінності компонентів системи, використання альтернативних стратегій ведення бізнесу страховиків;

· паралельним розглядом якісних і кількісних параметрів функціонування системи, що дозволяє постійно узгоджувати й оцінювати ефективність діяльності, системи стратегічного управління та реалізації стратегії страхової компанії [1].

Методи стратегічного управління – це сукупність способів і засобів впливу на процес розробки та реалізації стратегії страховика для досягнення встановлених стратегічних цілей. Сукупність методів стратегічного управління страховою компанією можна поділити на дві групи:

1. Методи комплексної оцінки стратегічної позиції страховика.

2. Методи управління реалізацією стратегії.

1. Методи комплексної оцінки стратегічної позиції спираються на основні методи стратегічного аналізу, такі як: SWOT-аналіз, PEST-аналіз; SNW-аналіз; портфельний аналіз; сценарний та експертний аналіз. При цьому характерною особливістю стратегічного аналізу є те, що він виступає не лише ретроспективним, а й прогнозним інструментом, тобто дозволяє надати оцінку системи стратегічного управління страховою компанією на перспективу.

2. Методи управління реалізацією стратегії. У процесі реалізації довгострокових програм страховика виникає безліч змін зовнішнього середовища. Такі ситуації сприймаються керуючою системою страхової компанії як стратегічні задачі, вирішення яких має відбуватися безперервно протягом року, а їхній перелік – переглядатись і коригуватися щомісячно.

Метод ранжування стратегічних задач є ефективним лише за умови швидкого реагування страховика на зміну тенденцій зовнішнього середовища і передбачає виконання таких умов: обов'язки управління стратегією приймає на себе топ-менеджмент організації; допускається можливість діяти всупереч із звичайною ієрархічною побудовою організації [2].

Формулювання принципів і визначення методів стратегічного управління мають стати невід'ємними складовими процесу стратегічного планування і загального управління страховою компанією. Оптимальним при цьому є багатоваріантний підхід до побудови принципів і методів стратегічного управління. В розрізі принципів стратегічного менеджменту слід комбінувати системний і стратегічний підходи до управління страховою компанією, а в контексті методів – відповідно методи комплексної оцінки стратегічної позиції й управління реалізацією самої стратегії страховика.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: