Герменевтика в структурі судового слідства

Під час допиту в кримінальному розслідуванні або в судовому слідстві, коли відбувається безпосереднє усне спілкування, найвитонченіша гра і балансування смислами у правовій інтерпретації дій суб’єкта стає основною формою здійснення цих юридичних процедур.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

В. Тобто ефективність регулятивних механізмів права залежить від пізнавальної насиченості у формі герменевтичним процесів.

______________________

Головним у слідстві стає інтерпретація, в судовому процесі – переконання сторін, а не виявлення дійсних обставин справи, які використовуються тільки як матеріал інтерпретації

______________________

Сам характер запитання на допиті вже своєю структурою і напрямом значною мірою визначає особливості відповіді. Правильно поставлене запитання вже містить у собі половину відповіді.

Приклад: “З якою швидкістю рухалися машини, коли вони врізалися одна в одну?”.

Цей рух завжди оцінюються вищим, ніж у відповідях на запитання з використанням таких слів, як “ зіткнулися ”, або “ у момент зіткнення ”.

______________________

В акті тлумачення ми отримуємо мікросхему “всього суб’єкта, яким він є ”, і в цьому розумінні тлумачення завжди екзистенціонально насичене.

Інша річ, що реалізується ця екзистенціонально природа через мовну форму – так, під час допиту свідок говорить іншою, більш вишуканою мовою, прагнучи позитивно вплинути на слідчого.

______________________

В.

1. Отже, людський фактор, здатність використовувати правила риторики і закономірності психологічного маніпулювання більш визначають характер судового рішення, ніж отримана внаслідок слідства істина, котра, отже, постає не як об’єктивна істина, а як специфічна форма конструювання правової реальності.

2. Судовий процес постає як специфічна форма конструювання правової реальності з матеріалу двох неадекватних версій подій, які намагаються відстояти протилежні сторони.

_____________________

☼ Інтерпретація – це завжди екзистенціально-пізнавальна процедура. Суб’єкт увесь у своїй інтерпретації. В ній відображається все (розумові здібності, рівень освіти, прийнятті цінності, розуміння мети тощо).

☼ Тлумачення ніколи не може бути позаособистісним. Тлумачення завжди має екзистенціально-правову природу.

▲ Суддя орієнтується не тільки на виявлення істини як основної умови справедливого вироку.

▲ Суддя водночас відповідальний перед усією правовою системою, яка довірила йому цю посаду.

▲ Суддя неминуче діє у сфері прийнятих у цій системі правових цінностей, техніко-юридичних традицій.

▲ Суддя завжди залежний від майбутніх оцінок своєї діяльності колегами.

▲ Суддя стратегічно спрямовує спір, виходячи зі своїх професійних критеріїв, на підтвердження версії, яка йому заздалегідь видається правильною.

______________________

В. Істина завжди містить у собі момент недопізнаванності, й тому потребує тлумачення.