Розділ 2. Соціальні та виховні обставини утримання засуджених, як обов’язкові фактори відбування покарань

Розподіл, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, здійснюються регіональними комісіями з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі - Регіональні комісії), що утворюються в територіальних органах Державної пенітенціарної служби України, та Апеляційною комісією Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі - Апеляційна комісія), що утворюється в Державній пенітенціарній службі України (далі - ДПтС України).

Розподіл, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, до установ виконання покарань здійснюються на підставі Кримінально-виконавчого кодексу України за відповідними індивідуальними та персональними нарядами.

Розподіл і направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, із слідчих ізоляторів до установ виконання покарань

Розподіл і направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, із слідчих ізоляторів (далі - СІЗО) до установ виконання покарань здійснюються Регіональними комісіями безпосередньо у СІЗО.[16]

До виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання із СІЗО направляються особи, засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості.

Не підлягають розподілу та направленню із СІЗО до виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання:

1) особи, які злісно порушували вимоги режиму в місцях попереднього ув’язнення;

2) інваліди першої та другої груп та особи, які досягли пенсійного віку;

3) вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років;

4) особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;

5) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.

До виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання із СІЗО направляються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

До виправних колоній середнього рівня безпеки із СІЗО направляються жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину невеликої та середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі.

Особа визнається такою, що раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі, у разі якщо вона раніше була засуджена до покарання у виді позбавлення волі та фактично його відбувала в установах виконання покарань і СІЗО.

До виправних колоній максимального рівня безпеки із СІЗО направляються чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі.

До виправних колоній максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у звичайних жилих приміщеннях направляються:

- чоловіки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії;

- чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які мають незняту та непогашену судимість за умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, за який вони фактично відбували покарання в місцях позбавлення волі;

- чоловіки, які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені та фактично відбували покарання у виді позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв`язку з їх діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави - і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.[16]

До виправних колоній або секторів максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у приміщеннях камерного типу направляються:

чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;

- чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;

- чоловіки, засуджені до покарання у виді позбавлення волі на певний строк за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків; державну зраду; посягання на життя державного чи громадського діяча; диверсію; шпигунство; умисне вбивство: двох або більше осіб; заручника; особи чи її близького родича у зв`язку з виконанням цією особою службового або громадського обов`язку; вчинене на замовлення; вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, та умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; захоплення або тримання неповнолітньої особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, захоплення або тримання особи як заручника організованою групою, або такі дії, що поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт, вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або якщо він призвів до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків або загибелі людини; створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв`язку з їх діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя; посягання на життя захисника чи представника особи у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги; посягання на життя представника іноземної держави; захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника;

- чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;

- чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв`язку з їх діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти - і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.

Неповнолітні особи, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, направляються із СІЗО до спеціальних виховних установ (далі - виховні колонії).

Особи, які вчинили злочин у неповнолітньому віці і до набрання вироком законної сили досягли повноліття, направляються до виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

Про прийняття Регіональною комісією рішення щодо визначення рівня безпеки виправної колонії засудженому оголошується під підпис на витязі з протоколу її засідання.

Витяг з протоколу засідання Регіональної комісії та довідка про встановлення рівня безпеки виправної колонії співучасникам засудженого долучається до матеріалів його особової справи.

Запит на індивідуальний наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СІЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписується головою Регіональної комісії або його заступником і надсилається безпосередньо до Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України.

За індивідуальними нарядами ДПтС України направляються:

- засуджені, розмістити яких немає змоги через відсутність у регіоні колоній чи секторів визначеного рівня безпеки або через відсутність у регіоні достатньої кількості установ виконання покарань відповідно до їх наповнення або для окремого розміщення осіб, яких засуджено за одним вироком суду;

- особи, які до засудження постійно проживали за межами регіону, де вони вчинили злочин, або мають постійні соціальні зв`язки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки) за межами цього регіону.

Індивідуальні наряди на запити готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом трьох робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.

Запит на персональний наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СІЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписується головою Регіональної комісії або його заступником і надсилається безпосередньо Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України.

За персональними нарядами ДПтС України направляються:

- засуджені іноземці, громадянство яких документально підтверджено (національний паспорт, паспортний документ, довідка з дипломатичного представництва, запис у судовому рішенні), незалежно від наявності в регіоні - установ відповідного рівня безпеки;

- особи, засуджені до довічного позбавлення волі;

- особи, яким визначено відбування покарання в колонії максимального рівня безпеки у приміщеннях камерного типу;

- особи, засуджені за вчинення злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

- особи, які вперше засуджені за злочини, вчинені з необережності.

Персональні наряди на запити готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом п`яти робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.

Без нарядів із СІЗО до установ виконання покарань направляються:

- засуджені неповнолітні особи жіночої статі - до Мелітопольської виховної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області;

- засуджені до позбавлення волі на певний строк чоловіки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, - до Менської виправної колонії управління ДПтС України в Чернігівській області (№ 91);

- уперше засуджені до позбавлення волі на певний строк жінки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, - до сектору при Галицькій виправній колонії управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№ 128).

Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється Апеляційною комісією за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником територіального органу ДПтС України, а переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, із виховної колонії до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - за рішенням педагогічної ради і поданням адміністрації виховної колонії, погодженим зі службою у справах дітей. У випадках, якщо подання передбачає переведення засудженого у більш суворі умови тримання або збільшує обсяг встановлених правообмежень, воно обов’язково погоджується зі спостережною комісією.[16]

За результатами розгляду Апеляційною комісією ДПтС України територіальному органу управління видається відповідний дозвіл на переведення в межах регіону чи персональний наряд на переведення.

Подання адміністрації виправної колонії щодо зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки надсилається безпосередньо до Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України.

Подання адміністрації виховної колонії щодо переведення засудженого із виховної колонії до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання надсилається безпосередньо до управління соціально-психологічної роботи із засудженими ДПтС України.

Засуджені, які стають на шлях виправлення, за рішенням Апеляційної комісії переводяться:

- з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої частини призначеного судом строку покарання;

- із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання;

- з колонії мінімального і середнього рівнів безпеки до колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання - після фактичного відбуття:

1) не менше однієї четвертої частини строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості;

2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше була звільнена умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки за рішенням Апеляційної комісії переводяться з багатомісних приміщень камерного типу до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки після фактичного відбуття у таких приміщеннях не менше ніж п’яти років строку покарання.

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, за рішенням Апеляційної комісії та з обов’язковим погодженням зі спостережною комісією можуть бути переведені:

- з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих колоній, де вони раніше відбували покарання;

- з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії або сектору максимального рівня безпеки на строк до трьох років;

- засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки із звичайних жилих приміщень до приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки.

Про прийняття Апеляційною комісією рішення щодо переведення засудженому оголошується під підпис на витязі з протоколу її засідання, що долучається до матеріалів його особової справи.

За персональними нарядами ДПтС України на переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, направляються:

- засуджені, які стають на шлях виправлення, розмістити яких немає змоги через відсутність у регіоні колоній або секторів визначеного рівня безпеки, та переведені з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки;

- засуджені, які за злісне порушення режиму відбування покарання переведені з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії або сектору максимального рівня безпеки;

- засуджені, які відповідно до частини другої статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України переведені з однієї виправної чи виховної колонії до іншої.

На переведення інших осіб, засуджених до позбавлення волі, переведених до виправних колоній іншого рівня безпеки або з виховних колоній до виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, Апеляційною комісією ДПтС України надається персональний наряд.

Запити на персональні наряди щодо переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, підписуються головою Регіональної комісії або його заступником і надсилаються безпосередньо до Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України.

Персональні наряди на запити щодо переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом п`яти робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.

Забороняється переміщення засуджених, які прибули до установ виконання покарань за персональними нарядами, до інших установ без погодження із ДПтС України.

Початок строку відбування покарання в приміщеннях камерного типу колонії максимального рівня безпеки або секторів максимального рівня безпеки колоній середнього рівня безпеки особам, які переведені з виправних колоній середнього рівня безпеки чи звичайних жилих приміщень до цих колоній або секторів на підставах, встановлених частиною третьою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня їх прибуття до приміщення камерного типу колонії або сектору максимального рівня безпеки.

Початок строку відбування покарання в приміщеннях камерного типу особам, засудженим до довічного позбавлення волі, обчислюється з дня поміщення таких осіб до сектору максимального рівня безпеки СІЗО.

Про прибуття засудженого до місця відбування покарання адміністрація органу чи установи виконання покарань зобов'язана протягом трьох діб повідомити одного із членів сім'ї або близьких родичів на вибір засудженого.

При вирішенні питання переведення засуджених, які стають на шлях виправлення, з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки слід керуватись строками, установленими статтею 101 Кримінально-виконавчого кодексу України стосовно засуджених, направлених для відбування покарання в ці установи із СІЗО.[16]

При розподілі осіб, засуджених до позбавлення волі, враховуються рішення:

а) судів України;

б) судів республік колишнього СРСР;

в) судів іноземних держав, якщо відповідно до міждержавних угод засудженого було прийнято на територію України для подальшого відбування покарання;

г) судів іноземних держав, якщо відповідно до статті 9 Кримінального кодексу України правові наслідки вироку суду іноземної держави враховано судом України при кваліфікації нового злочину та призначенні покарання;

ґ) судів іноземних держав, якщо вони визнані відповідно до пункту 19 Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, який ратифіковано Верховною Радою України 3 березня 1998 року.

Звернення засуджених осіб та інших громадян з питань розподілу, направлення та переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, розглядаються в порядку, передбаченому законодавством.

Про результати розгляду заяв і скарг іншим громадянам надається письмова відповідь, а засудженому оголошується під підпис.

1.2. Відбування покарання в колоніях

Прийняття засуджених до установ виконання покарань здійснюється комісією з прийняття та розподілу засуджених під керівництвом начальника установи.

До складу комісії входять заступники начальника установи, персонал оперативного підрозділу, підрозділів нагляду і безпеки, контролю за виконанням судових рішень, соціально-виховної та психологічної роботи, інтендантського та господарського забезпечення та медичної частини. Склад комісії щороку затверджується наказом начальника установи виконання покарань.

Під час прийняття засуджених персонал установи виконання покарань перевіряє наявність особових справ і встановлює приналежність їх засудженим, які прибули до установи. Медичний працівник проводить первинний медичний огляд засуджених відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року N 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за N 990/25767. Результати огляду засудженого, а також фізичні вади та особливості анатомічної будови тіла фіксуються в медичній карті амбулаторного хворого форми N 025/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року N 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974.

Після особистого обшуку з роздяганням засуджені проходять комплексну санітарну обробку в порядку, установленому пунктом 4 розділу XXVII цих Правил, та розміщуються в дільниці карантину, діагностики і розподілу.

Протягом доби засуджені проходять медичний огляд, і за ними встановлюється медичний нагляд тривалістю 14 діб. У разі виявлення в цей період інфекційно хворих вони терміново ізолюються в медичній частині установи виконання покарань, а в установі проводиться комплекс протиепідемічних заходів.

Вимоги Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарання засудженими, доводяться до їх відома під розписку.

В установах виконання покарань перевірки наявності засуджених організовуються щодня вранці та ввечері у години, визначені розпорядком дня, а також додатково в час перед прийманням їжі засудженими або після цього. У разі потреби вони можуть проводитися у будь-який час доби. Наявність засуджених перевіряється за поіменними картками, виготовленими за зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених.

У нічний час доби перевірка засуджених здійснюється на спальних місцях візуально при нічному освітленні, без підняття засуджених. Для забезпечення якості проведення таких перевірок завішувати чи міняти без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця засудженим забороняється.

У встановлений розпорядком дня установи виконання покарань час засуджені шикуються відділеннями соціально-психологічної служби та бригадами в спеціально відведених місцях для розводу на роботу. Під час проведення розводу засуджених на роботу або зняття з роботи повинні бути присутні представники виробничого персоналу установи та начальники відділень, бригади яких задіяні у виробництві. При цьому перевіряються зовнішній вигляд засуджених, стан одягу та взуття і за потреби вживаються заходи щодо усунення недоліків.

Приймання засудженими їжі проводиться в години, установлені розпорядком дня, окремо за структурними дільницями установи виконання покарань, відділеннями соціально-психологічної служби та бригадами з урахуванням їх надійної ізоляції в їдальні, а на контрагентських об'єктах - на спеціально обладнаних для цього місцях.

Якщо їдальня розташована на межі житлової і виробничої зон, приймання їжі робочою зміною може організовуватися в їдальні, але із забезпеченням вимог ізоляції засуджених, які перебувають у житловій зоні, від засуджених, які працюють на виробництві.

Засудженим дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби в межах сум та в порядку, що встановлені статтею 108 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Для придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби в установах організовуються крамниці, які працюють щодня, крім вихідних та святкових днів. [18]

Для приймання передач обладнуються спеціальні кімнати, вхід у які вільний для громадян. У цих кімнатах установлюються столи з письмовим приладдям і контрольними вагами, стільцями або лавками, скриньки для заяв і скарг.

Засуджені за заявою та за власні кошти можуть відправляти родичам та іншим особам посилки (бандеролі) з продуктами харчування та предметами першої потреби, які придбані в крамниці установи виконання покарань, а також предмети і речі, що є в особистому користуванні засудженого або зберігаються на складі установи.

Засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, що визначені переліком.

У разі виявлення в посилках (передачах) і бандеролях грошей, цінних паперів і речей, а також предметів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, стосовно особи, яка намагалася передати їх засудженому, складається протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення і негайно, але не пізніше трьох діб, вилучене здається ЧПНУ до бухгалтерії установи.

Відправлення засудженими листів проводиться без обмеження їх кількості і тільки через адміністрацію установи виконання покарань.

Засуджені мають право без обмеження одержувати грошові перекази і відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації установи виконання покарань - також іншим особам.

Засуджені мають право викладати пропозиції, заяви та скарги в усній або письмовій формі від свого імені.

Особистий прийом засуджених здійснюється керівництвом установ виконання покарань, а також начальниками підрозділів за графіками.

Засудженим за нормами, установленими статтями 59, 110, 151 Кримінально-виконавчого кодексу України, надаються короткострокові і тривалі побачення.

Короткострокові побачення надаються з родичами та іншими особами під наглядом представника адміністрації установи виконання покарань.

Тривалі побачення засудженим, які перебувають у закладах охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України, надаються начальниками цих закладів за відсутності у засуджених медичних протипоказань у порядку, встановленому статтями 110, 151 Кримінально-виконавчого кодексу України.[18]

Короткострокові побачення надаються начальниками закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у порядку, встановленому статтями 110, 151 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Тривалі побачення відповідно до статей 59, 110, 151 Кримінально-виконавчого кодексу України надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки).

Тривалі побачення можуть надаватися подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало в шлюбі. У виправних колоніях такі побачення можуть бути надані подружжю за умови, що в них є спільні неповнолітні діти та пред'явлення їхніх свідоцтв про народження.

Адміністрація установи виконання покарань забезпечує надання засудженим телефонних розмов без обмеження їх кількості у визначений розпорядком дня час.

Відповідно до статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Осіб, які прибули на побачення, приймають начальник установи або його заступник, начальник відділення або ЧПНУ. Їх попереджають про обов'язкове дотримання правил поведінки під час побачення, заборону нелегальних передач та про негайне припинення побачення, якщо буде виявлено порушення встановленого Правилами порядку.

Право відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі персоналу або виходу за межі виховної колонії у супроводі батьків чи інших близьких родичів для проведення короткострокових побачень надається засудженим на підставах та в порядку, установлених статтями 143, 144 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засудженим забороняється:

- залишати межі населеного пункту, у якому дислокується виховна колонія;

- пересуватися без супроводу батьків або інших близьких родичів, з якими дозволено вихід за межі виховної колонії;

- уживати алкогольні напої та інші вироби на спиртовій основі;

- курити;

- проносити у виховну колонію предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено.

З метою виявлення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, що не передбачені переліком, а також грошей, цінних паперів і речей, предметів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приготувань до втечі з під варти, розшуку засуджених, які переховуються, тощо проводяться обшуки та огляди засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та прилеглій території, а також контрагентських об'єктах, їхніх речей і одягу, транспортних засобів, а також приміщень, територій житлових та виробничих зон.

Пересування засуджених територією установи виконання покарань (за винятком виправних центрів, виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільниць соціальної реабілітації) здійснюється строєм.

У вільний час засуджені можуть пересуватися поза строєм у межах локального сектора, визначеного адміністрацією установи виконання покарань, а рештою території установи - з дозволу представників адміністрації установи виконання покарань. Одиночні пересування дозволяються у супроводі представників адміністрації установи виконання покарань або старших днювальних.

Нагляд за засудженими є системою заходів, що спрямовані на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді позбавлення (обмеження) волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Засуджені до позбавлення волі залучаються до суспільно корисної праці в порядку, установленому статтею 118 Кримінально-виконавчого кодексу України.

При організації працевикористання засуджених у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівнів безпеки виключається можливість їх проживання на виробничих об'єктах.

Засуджені, які характеризуються позитивно, можуть бути залучені до робіт з господарського обслуговування установ виконання покарань.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки господарське обслуговування виконується засудженими, які згідно зі статтею 89 Кримінально-виконавчого кодексу України залишені для таких робіт.

Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.[18]

Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню релігійних потреб засуджених відповідно до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення до засуджених користуються начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки, а також їхні прямі начальники.

Залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці та навчання умови відбування покарання можуть змінюватися в межах однієї виправної колонії або шляхом переведення до виправної колонії іншого виду.

Для засуджених створюються необхідні житлово-побутові умови. У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні не нижче плюс 18° C. Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, одягом встановленого законодавством зразка (у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації засуджені можуть носити одяг цивільного зразка), натільною білизною та взуттям, а також постільними речами. Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі відрізняється за кольором від одягу інших засуджених.

В установах виконання покарань забезпечується виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил.

Особи, засуджені до арешту, до створення арештних домів відбувають покарання у виправних колоніях (крім виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання) та слідчих ізоляторах.

Засуджені, які відбувають покарання у виправних центрах, несуть обов'язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України і Правилами для відбування покарання даного виду.

Засуджені до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації та дільницях соціальної адаптації, мають обов'язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України і Правилами.

Адміністрація виправних колоній направляє засуджених жінок з вагітністю понад чотири місяці або жінок, які мають при собі дітей віком до трьох років, для відбування покарання у виправну колонію, при якій утворено будинок дитини.

У дільницях посиленого контролю виправних колоній засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції від інших засуджених, яка поєднується із застосуванням до них обмежень, передбачених режимом відбування покарання, а також заходів виховного впливу.

Відповідно до статті 150 Кримінально-виконавчого кодексу України чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки та відповідних ізольованих секторах максимального рівня безпеки. Засуджені до довічного позбавлення волі тримаються окремо від інших засуджених та осіб, узятих під варту, в окремих камерах залежно від жилої площі, психологічної сумісності проживання за визначенням адміністрації установи виконання покарань. Особи, яким вироком суду призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, забезпечуються одягом спеціального зразка. Переміщення таких осіб на території установи виконання покарань та за її межами (крім участі в судовому засіданні) в іншому одязі заборонено.

Відвідування установ виконання покарань - це проходження осіб до зони, що охороняється, з метою ознайомлення з умовами тримання та праці засуджених, проведення концертів, виступів, богослужінь тощо, спілкування (побачення) із засудженими, їх фото- і відеозйомки, а також ознайомлення з умовами праці персоналу та функціонуванням об'єктів установ виконання покарань.[18]