Регулювання міжнародних міграційних процесів

До регулювання міжнародних міграційних процесів відносять:

1. Адміністратино-правове регулювання, яке передбачає:

а) встановлення правових норм;

б) встановлення міграційних квот;

в) встановлення рамок можливостей мігрування (кримінальні норми).

2. Економічне регулювання міжнародних міграційних процесів полягає в:

а) встановленні митних внесків чи бар"єрів;

б) встановленні відповідних візових ставок;

в) регулюванні зарплати мігрантів;

г) запровадженні різного роду штрафних ставок.

Регулювання міжнародних міграційних процесів на міждержавному рівні буває:

1. Одностороннє міжнародне регулювання - це державне регулювання міграційних процесів у відповідності з власними інтересами і без узгодження з іншими державами.

2. Двостороннє регулювання - це регулювання міграційних процесів на основі двосторонніх міждержавних угод.

3. Багатостороннє регулювання міжнародних міграційних процесів - базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на загальносвітовому рівні, а також в межах окремих інтеграційних угрупувань.

Основні правові норми регулювання міжнародних трудових відносин визначаються і контролюються Міжнародною організацією праці - це міжнародна урядова організація створена в 1919році, яка з 1946 року є спеціалізованим закладом ООН. Україна є членом цієї організації, але ще не всі її положення підписала.

Основні завдання міжнародної організації праці:

- захист інтересів і прав трудящих.

- підвищення життєвого рівня трудящих.

- покращення умов праці.

- захист від професійних захворювань.

- соціальний захист працівників-імігрантів.

сприяння зайнятості імігрантів.