Відтворення і розподіл валового продукту

У натурально-речовій формі - це тварини, корми, насіння, органічні добрива власного виробництва та придбані за виручені кошти від реалізації продукції пальне, мінеральні добрива, отрутохімікати, запасні частини та ін. Щоб відновити процес відтворення, цю частину варто повернути виробництву. Це основна вимога не лише розширеного, а й простого відтворення.

Повернення затрачених засобів виробництва - найважливіша й об'єктивно необхідна умова збереження досягнутого рівня виробництва, тобто здійснення простого відтворення. Їх не можна використовувати для іншої мети, в тому числі на розширення виробництва, оскільки фонд заміщення не може набути форми доходу.

Фонд відшкодування (заміщення) - це частина вартості валової продукції сільського господарства, яка використовуються для відновлення спожитих у процесі виробництва засобів і предметів праці.

Утворення фонду відшкодування с головною умовою правиль­ного розподілу валової продукції і передумовою процесу відтво­рення в аграрних підприємствах. Відшкодування витрачених за­собів виробництва - об'єктивна умова простого відтворення і збереження досягнутого рівня виробництва. Для здійснення роз­ширеного відтворення необхідно спочатку відшкодувати спожиті засоби, а вже потім розширювати виробництво на основі залучен­ня додаткового капіталу.

Фонд відшкодування у натурально-речовій формі складається із засобів і предметів праці. У сільськогосподарських підприємствах спожиті засоби виробництва відновлюються як у натуральній фор­мі у своєму господарстві, так і шляхом купівлі за рахунок виручки від реалізації товарної продукції.

В умовах науково-технічного прогресу фонд відшкодування не лише виконує функцію відновлення використаних засобів вироб­ництва, а й використовується для здійснення розширеного відтво­рення. За цих умов відновлення спожитих засобів виробництва відбувається на новій технічній основі за рахунок більш доскона­лих машин і обладнання, кращої якості сировини і матеріалів по­рівняно з використаними у виробничому процесі.

В умовах науково-технічного прогресу частка фонду відшко­дування у валовій продукції сільського господарства зростає, що відповідно зменшує розмір чистої продукції і знижує ефектив­ність виробництва. Ця тенденція формується на основі законо­мірного зростання технічної оснащеності сільськогосподарського виробництва, а також внаслідок підвищення цін на засоби вироб­ництва.

Друга частина вартості валової продукції, яка заново створена живою працею, - валовий дохід - один з найважливіших показників ефективності діяльності аграрних підприємств. Джерелом його формування є необхідна і додаткова праця.

Отже, грошовий вираз вартості заново створеної продукції необхідною та додатковою працею називається валовим доходом.

Обсяг валового доходу підприємства визначається як різниця між вартістю валової продукції, обчисленою в цінах використання, і матеріально-грошовими витратами, що формують фонд заміщення. В аграрних підприємствах валовий дохід інколи позначають терміном «чиста продукція», а в масштабах країни – є складовою частиною «національного доходу». Основна частка в сумі валового доходу підприємства належить фонду споживання, який переважно створюється необхідною працею і становить собою оплату праці. Оплата праці також охоплює фонд матеріального стимулювання, що використовується на виплату премій, винагород й інші види стимулювання за працю, на матеріальну допомогу.

За останні роки в аграрних підприємствах відбу­лися значні зміни у співвідношенні між фондом відшкодування і чистою продукцією. Динаміка структури витрат на виробництво сільськогосподарської продукції свідчить про те, що частка мате­ріальних витрат значно зросла. Такі структурні зміни свідчать про зниження ефективності аграрного виробництва, хоча в цих умовах відбулося значне збільшення обсягів виробництва ва­лової продукції.

Чиста продукція сільського господарства створюється живою працею і матеріалізується у новоствореній вартості. Тому її вели­чина залежить від чисельності працівників сільськогосподарських підприємств і рівня продуктивності їхньої праці. При зменшенні чисельності трудівників основним фактором збільшення чистої продукції є підвищення продуктивності праці. Збільшення вартос­ті чистої продукції безпосередньо впливає на поліпшення матері­ального добробуту працівників села і темпи розширеного відтво­рення в аграрних підприємствах.

Як ми вже вели мову вище, чиста продукція (валовий дохід) сільського господарства складається з двох частин: необхідного продукту (v), який формує фонд оплати праці трудівників підприємств, і додаткового продукту, або чистого до­ходу (m). Чиста продукція є основою утворення фондів споживан­ня і нагромадження.

Фонд споживання - це частина створеної в сільському госпо­дарстві чистої продукції, яка використовується для особистого і суспільного (невиробничого) споживання.

За натурально-речовою формою фонд споживання включає предмети споживання, які за­довольняють ті чи інші потреби сільських працівників. Джерела­ми його формування виступають необхідний продукт і частина додаткового продукту, створеного в аграрному вироб­ництві.

Фонд споживання є матеріальною основою відтворення трудо­вих ресурсів сільською господарства. Він включає фонд оплати праці, суспільні фонди споживання, які створюються сільськогос­подарськими підприємствами, а також відрахування у фонди соці­ального забезпечення і соціального страхування. Фонд споживан­ня працівників сільського господарства формується як у грошовій, так і в натуральній формі.

Основною частиною фонду споживання є заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств. Розширене відтворення в сільському господарстві характеризується зрос­танням фондів споживання, в тому числі оплати праці трудівни­ків села.

Суспільні фонди споживання сільськогосподарських підпри­ємств забезпечують соціальний розвиток трудових колективів. Вони використовуються на проведення культурно-масових і оздо­ровчих заходів та задоволення інших соціальних потреб, а також матеріальне заохочення працівників господарств. Ця частина фон­ду споживання в сільському господарстві утворюється за рахунок чистого доходу.

Чистий дохід - це вартість додаткового продукту, створеного в аграрному виробництві. У зв'язку з тим, що мате­ріальні витрати і оплата праці становлять собівартість продукції, чистий дохід аграрних підприємств визначається як різниця між вартістю валової продукції і витратами на її виробництво.

Вели­чина чистого доходу залежить від кількості виробленої продукції сільського господарства, рівня реалізаційних цін і витрат на виробництво. Тому збільшення виробництва валової продукції, поліп­шення її якості і зниження собівартості сприяють зростанню маси чистого доходу.

Маса чистого доходу, яка створюється в сільському господар­стві, розподіляється на дві частини. Одна з них після реалізації продукції через податок і ціни надходить безпосередньо в дер­жавний бюджет, а друга використовується сільськогосподарськи­ми підприємствами. При цьому на споживання використовується лише частина чистого доходу, а переважна маса його відрахову­ється у фонд нагромадження, який є основним джерелом роз­ширеного відтворення в аграрному виробництві. Якщо розміри фонду споживання залежать переважно від величини чистої про­дукції, то фонд нагромадження формується лише за рахунок чис­того доходу.

Фонд нагромадження - це частина чистого доходу, яка використовується дня розширеного відтворення аграрного виробництва на основі приросту основного і оборотного капіталу та створення відповідних запасів і резервів.

У сільсько­господарських підприємствах чистий дохід визначається тільки у тій частині, яку фактично одержують після реалізації товарної продукції.

Реалізована частина чистого доходу набуває форми прибутку сільськогосподарського підприємства, його масу можна реально розподілити і використати. Тому основним джерелом формування фонду нагромадження є прибуток підприємства.

За натурально-речовою формою фонд нагромадження включає засоби виробництва, основні засоби невиробничого призначення, страхові фонди і резерви засобів виробництва та предметів спо­живання.

Валова продукція як кінцевий результат господарської діяль­ності сільськогосподарських підприємств є одночасно основою розширеного відтворення і нагромадження в аграрному виробництві. Тому валова продукція сільського господарства (ВП) розподі­ляється на фонди відшкодування (ФВ), споживання (ФС) і нагро­мадження (ФН):

ВП = ФВ + ФС + ФН.

Розподіл валової продукції і створення відповідних фондів відповідають об'єктивним вимогам розширеного відтворення в аграрному виробництві. Важливо, щоб у процесі розподілу валового продукту аграрного підприємства забезпечувався подальший його розвиток, здійснювалось поліпшення умов праці і підвищення до­бробуту його працівників.

Співвідношення споживання і нагромадження при розподілі до­ходів сільськогосподарських підприємств має забезпечувати збіль­шення продуктивного капіталу і підвищення життєвого рівня пра­цівників. Для забезпечення розширеного відтворення в аграрних підприємствах особливе значення мають відповідний розподіл і використання прибутку.

У структурі використання прибутку в останні роки відбулися значні зміни. Динаміка розподілу прибутку в господарствах свід­чать про зменшення частки прибутку, яка була використана на ви­робничий розвиток підприємств. Це не створювало відповідних передумов для здійснення розширеного відтворення в сільсько­господарських підприємствах. В ринкових умовах розширене від­творення в аграрному виробництві здійснюється переважно за рахунок власних коштів. У зв'язку з цим розвиток підприємств на основі розширеного відтворення зумовлює збільшення вироб­ництва чистої продукції і прибутку, що є основою зростання фон­дів споживання і нагромадження.