Управління шляхом вибору стратегічних позицій організації будівельного комплексу

Управління шляхом вибору стратегічних позицій підприємства будівельного комплексу - це така система управління організацією, що спрямована на вибір стратегій та стратегічних програм її розвитку на період від 3 до 5 років життєдіяльності підприємства.

Оскільки прив'язка нових стратегій підприємства будівельного комплексу до накопиченого потенціалу обмежує можливості стратегічних дій, не дозволяє йому в багатьох випадках застосувати накопичений досвід, концепцію стратегічного планування доцільно орієнтувати на вибір стратегічних позицій, суть якого полягає в наступному.

В умовах зовнішньої нестабільності рівня E₁ можливий ряд стратегій (див. рис. 7.1), що забезпечують успіх: від S_o¹ до S_n¹. Користуючись методом аналізу відхилення від цілей, будівельне підприємство вибирає ту стратегію, що найкраще відповідає його цілям. Але успіх стратегії S_F в зовнішнім середовищі буде залежати від внутрішніх організаційних можливостей підприємства.

Існують взаємодоповнюючі групи таких можливостей:

- функціональні (розвиток НДДКР, маркетинг, удосконалення виробництва, впровадження нової технології);

- процесові (бізнес-процеси будівельної організації);

- загально управлінські (класифікація та кругозір ведучих менеджерів, суспільний клімат всередині підприємства, структура влади на підприємстві, методи роботи та організаційна структура (управління та виробнича)).

E₁ E₂

S_O¹ S_N¹ S_O² S_N²

S_F¹S_F²

Процес змін

C_F¹ C_F²

C_M¹ C_M²

Рис. 7.1 Сполучення планування можливостей і стратегій

Таким чином, поки рівень зовнішньої нестабільності зберігає для будівельного підприємства значення E_1, успішна реалізація стратегії S_F¹ вимагає можливостей C_F¹ і C_F².

Якщо з аналізу факторів нестабільності видно, що надалі її рівень буде підвищуватися (або знижуватися) до крапки E₂, значення найкращих для підприємства стратегій будуть розташовуватися між крапками S_O¹ і S_N¹.

В результаті підприємство будівельного комплексу повинне буде не тільки перейти до стратегії S_F² , але й мати у своєму розпорядженні можливості C_F² і C_M².

Таким чином, у стратегічному управлінні планування змін можливостей (тобто наявності змін у сукупності стратегічних ресурсів, що становлять стратегічний потенціал виробничої системи організації) сполучається із плануванням стратегій підприємства будівельного комплексу.

Відмінність управління шляхом вибору стратегічних позицій від стратегічного планування полягає в наступному:

- управління шляхом вибору стратегічних позицій доповнює планування потенціалу підприємства плануванням його стратегії, тобто планування розвитку всієї сукупності ресурсів виробничої системи доповнюється плануванням стратегії, тісно пов'язане з ним;

- у ході реалізації запланованої стратегії та запланованого розширення ресурсів виробничої системи виникає необхідність у систематичному подоланні опору змінам з боку основних джерел ресурсів виробничої системи.