Аналіз новітньої економічної історії України дозволяє помітити, що на всіх етапах її періодизації значну, а подекуди і вирішальну, роль відігравав зовнішній сектор. В перші роки незалежності традиційні зв’язки вітчизняних підприємств із закордонними партнерами дозволили отримувати потік валютних надходжень і за рахунок цього утримуватися «на плаву». Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) дала змогу забезпечити поступове відновлення української економіки, починаючи з другої половини 1998 р. – початку економічного зростання. Сприятлива кон’юнктура світових ринків металу та хімічної продукції в першій половині 2000х років допомогла Україні добитися найбільших темпів економічного зростання в Європі на той час. І саме великий рівень відкритості національної економіки, залежність її стану від експортоорієнтованих виробництв стали чинниками поглиблення фінансово-економічної кризи в період 2008-2010 рр. І це вже не кажучи про значення різних видів активності населення – від заробітчанської міграції з її перевагами та проблемами до різних видів туризму та ін.
|
|
Статистичні дані свідчать про значну залежність національної економіки від зовнішнього сектору (табл. 4.8).
Таблиця 4.8
Показники зовнішнього сектору України,
млн. грн., частки одиниці
Показник | |||
Експорт | |||
Імпорт | |||
Сальдо | -75729 | -15296 | -30507 |
ВВП | |||
Експортна квота | 0,469 | 0,464 | 0,502 |
Імпортна квота | 0,549 | 0,480 | 0,530 |
Зовнішньоторговельна квота | 0,509 | 0,472 | 0,516 |
Відношення сальдо зовнішньоторговельного обороту до ВВП | -0,080 | -0,017 | -0,028 |
Аналіз географічної структури експорту дозволяє визначити наступне:
§ в період 2004-2008 рр. збільшилася питома вага країн СНД, зокрема Росії (на 5,5 в.п.), Китаю (на 5,2 в.п.), тоді як частка більшості інших розвинених або найбільш перспективних ринків скоротилася;
§ в період 2004-2008 рр. найбільш темпи зростання абсолютних обсягів експорту спостерігалося по відношенню до таких країн, як Китай та Єгипет (в 5 та 4 рази відповідно);
§ в структурі експорту до найбільшого зовнішньоторговельного партнера України – СНД слід вказати на скорочення питомої ваги співробітництва з Туркменістаном в сфері постачання промислових товарів та товарів широкого вжитку, Молдовою в сфері товарів споживання, тоді як збільшується обсяг постачання промислових товарів до Росії та Білорусі;
§ в 2010 р. найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 26,1% від загального обсягу експорту (залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання, механічні машини, чорні метали, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки), Туреччини – 5,9% (чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, добрива, жири та олії тваринного або рослинного походження), Італії – 4,7%, Білорусі – 3,7%, Польщі – 3,5%, Німеччини – 2,9% та Індії – 2,8%;
|
|
§ в регіональному розрізі за 2010 р. найбільшим торговельним партнером України за експортом були країни СНД (36,5%), Європи (26,9%), Азії (26,7%), частка Африки – 5,9%, Америки – 3,9%, інше – Австралія і Океанія.
Аналіз географічної структури імпорту дає змогу відзначити наступне:
у загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації – 36,5% (енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, механічні машини, чорні метали), Китаю − 7,7% (механічні та електричні машини, взуття, полімерні матеріали, пластмаси, одяг текстильний та трикотажний), Німеччини − 7,6% (механічні та електричні машини, наземні транспортні засоби, крім залізничних, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси), Польщі – 4,6%, Білорусі – 4,2%, США – 2,9%, Італії – 2,3%;
в розрізі регіонів в 2010 р. найбільшими торговельними партнерами України в імпорті стали СНД (43,9%), Європа (32,9%), Азія (16,5%), на Америку припадає 4,7%, на країни Африки – 1,4%;
у порівнянні з 2004 р. дещо збільшилися обсяги і питома вага Російської Федерації, Китаю, Білорусі, Польщі;
в 2010 р. збільшились проти 2009 р. імпортні поставки з Китаю (на 71,9%), Російської Федерації (на 67,7%), Білорусі (на 51,7%), США (на 37,4%), Польщі (на 28,5%), Італії (на 22%), Німеччини (на 19,5%);
в 2010 р. у порівнянні з 2004 р. збільшилися обсяги імпорту з усіх наведених країн та регіонів, а найбільші темпи зростання співробітництва спостерігалися з Аргентиною, Мексикою, Австралією, ПАР, Канадою;
з точки зору питомої ваги імпортного співробітництва найбільшу позитивну динаміку в 2010 р. у порівнянні з 2004 р. виявили країни Азії (в основному Китай), Європи (за рахунок країн-сусідів) та Російська Федерація. Разом з тим, за більшістю наведених країн в 2010 р. питома вага не вирівнялася з докризовим періодом 2008 р.;
з країн СНД з огляду на специфіку товарної структури імпорту (енергоносії) та наявність тривалих зв’язків основним партнером і в 2004, і в 2010 р. залишається Російська Федерація.
Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 32,3% від загального обсягу експорту. Мінеральні продукти становили 13,1%, механічне та електричне обладнання – 11%, продукти рослинного походження – 7,7%, продукти хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 6,8%, транспортні засоби та шляхове обладнання – 6,3%, жири та олії тваринного та рослинного походження – 5,1%. За період 2008-2010 рр. частка основного товару – виробів з недорогоцінних металів в обсязі експорту скоротилася на 7,5 в.п., тоді як незначним чином збільшилася питома вага продуктів хімічної промисловості, мінеральних продуктів та машинобудування. Якісно криза товарну структуру експорту майже не змінила – замість одного товару з первісною обробкою, на який скоротився світовий попит, в Україні вивозять на експорт мінеральну сировину.
Мінеральні продукти традиційно складають понад третину обсягу імпорту товарів – 34,8%. На поставки механічного та електричного обладнання припадало – 13,4%, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 10,6%, недорогоцінних металів та виробів з них – 6,8%, транспортних засобів та шляхового обладнання, а також полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку – по 6% від загальної вартості імпорту. При цьому у загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка електричних машин, наземних транспортних засобів, крім залізничних, чорних металів, зменшилась частка механічних машин, фармацевтичної продукції, паперу та картону.
|
|
Динаміка обсягів іноземних інвестицій в економіку України представлена на рис. 4.3. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає більше 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Франція, Сполучене Королівство, Швеція, Віргінські Острови (Британські) та Сполучені Штати Америки. Динаміка обсягів інвестицій з України в економіку країн світу представлена на рис. 4.4. Прямі інвестиції з України здійснено до 46 країн світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру (92,3%). Зазначимо у даному зв’язку, що Кіпр вважається окремими фахівцями офшорною зоною.
Рис. 4.3 – Динаміка іноземних інвестицій в Україну
Рис. 4.4 – Динаміка інвестицій з України в економіку країн світу
В цілому слід вказати, що для України притаманна нестратегічна модель міжнародної спеціалізації економіки, що може бути конкурентоспроможною на зовнішньому ринку більшою мірою за рахунок порівняльних переваг у вартості природних ресурсів та робочої сили, а не технологічних конкурентних переваг. Так, відмінності в структурі національного та світового експорту свідчать про неефективність використання науково-технологічного потенціалу національної економіки, про закріплення за Україною статусу країни-експортера сировинних та низькотехнологічних товарів.
До групи показників, за якими можна оцінити масштаби ЗЕД, належать:
зовнішньоторговельний оборот (відображає загальний обсяг зовнішньоторговельних операцій з товарами та послугами)
(1)
сальдо зовнішньої торгівлі (чистий експорт) (відображає внесок зовнішньоторговельної діяльності у створення ВВП):
(2)
коефіцієнт покриття імпорту експортом (індекс стану балансу) (показує напрямок зовнішньоекономічної орієнтації, бажаним вважається значення коефіцієнту, більше за 1):
(3)
індекс умов торгівлі (за однакових умов постачання характеризує рух експортних та імпортних цін та їх взаємозв’язок, бажаним вважається значення індексу, більше за 1):
|
|
(4)
де - індекс цін на експортні товари; - індекс цін на імпортні товари
індекс концентрації експорту (відображає орієнтацію виробництва і-го товару на внутрішній або зовнішній ринок):
(5)
індекс імпортної залежності (характеризує рівень задоволення потреб внутрішнього ринку в і-му товарі за рахунок імпорту даного товару):
(6)
експортна (імпортна) квота (частка експорту (імпорту) у ВВП, яка характеризує ступінь відкритості економіки країни):
(7)
зовнішньоторговельна квота
(8)
показник інтенсивності зовнішньоторговельних операцій, який являє собою вартість експорту (імпорту, обороту) на 1 особу населення (зайнятих):
(9)
показники рівня заборгованості країни, які характеризують здатність країни відповідати за своїми зобов’язаннями:
(10)
(11)
(12)
(13)
де ЗБ – обсяг зовнішнього боргу; ОЗБ – теперішня вартість обслуговування боргу (дисконтована сума майбутніх платежів по боргу).
До показників, які характеризують структуру експортно-імпортних та інвестиційних операцій, належать:
частка окремих груп товарів чи послуг в загальному обсязі експорту (імпорту, зовнішньоторговельного обороту), частка окремих видів інвестицій в загальному обсязі залучених в Україну або вкладених Україною в економіку інших держав інвестицій;
частка окремих країн або географічних регіонів у загальному обсязі експорту (імпорту, зовнішньоторговельного обороту), частка окремих країн або географічних регіонів у обсязі залучених в Україну або вкладених Україною інвестицій, частка окремих галузей у обсязі залучених або вкладених Україною інвестицій;
індекс диверсифікації експорту (імпорту) характеризує відхилення структури експорту (імпорту) країни від структури світового експорту (імпорту), бажаним вважається зниження даного показника до 0:
(14)
де hij – частка і-го товару у експорті (імпорті) країни hi – частка і-го товару у світовому експорті (імпорті); n – кількість досліджуваних товарних груп;
індекс географічної концентрації експорту (імпорту) характеризує розподіл економічної влади між країнами-виробниками певного товару, тобто умови конкуренції:
(15)
де - обсяг експорту (імпорту) певного товару і-ю країною; V – обсяг світового експорту (імпорту) даного товару, n – кількість країн-експортерів (імпортерів) товару.
До групи показників, які описують динаміку зовнішньоторговельних операцій, належать:
індекс вартості експорту (імпорту, обороту) – показує темп зростання вартісних обсягів:
(16)
де: , - фізичний обсяг торгівлі і-м товаром відповідно у звітному та базовому періодах; , - ціна і-го товару відповідно у звітному та базовому періодах;
індекс експортних (імпортних, зовнішньоторговельних) цін:
(17)
індекс фізичного обсягу експорту (імпорту, зовнішньоторговельного обороту):
(18)
індекс кількісної структури, який зазначення більше 1 відображає зростання в структурі експорту частки більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих:
(19)
де (20)
До макроекономічних показників ефективності зовнішньої торгівлі відносять:
ефективність зовнішньоторговельного товарообміну (бажане значення даного показника – більше 1):
(21)
де: - витрати на вітчизняне виробництво імпортних товарів, - витрати на виробництво експортної продукції;
повну (народногосподарську) ефективність експорту (бажане значення – більше 1):
(22)
де - виручка від реалізації експортної продукції на зовнішніх ринках;
внутрішню (комерційну) ефективність експорту (бажане значення – більше 1):
(23)
де: - виручка від реалізації експорту на внутрішньому ринку (відпускні ціни виробників експортної продукції);
бюджетну ефективність експорту (бажане значення – більше 1):
(24)