Існують чотири типи домовленості

Роздрібні франчайзингові системи під захистом виробника - виробник ліцензує дилерів, щоб продавати свої товари, що підлягають різним умовам продажу і обслуговування (Ford, "Форнетті").

Гуртові франчайзингові системи під захистом виробника -виробник ліцензує оптових торговців, які закуповують товар, а потім розподіляють його оптовикам (Pepsi-кола).

Франчайзингові роздрібні системи під захистом компаній, які надають послуги -виробник розроблює унікальний підхід для виконання послуг і бажань, щоб отримати прибуток, продаючи франшизу іншим (McDonalds "Піцца Челентано").

Франчайзингові системи під захистом компаній, що пропонує послуги - франчайзер ліцензує осіб або підприємство, щоб розподілити обслуговування під торговою маркою (H&R Block, "Ун Моменто").

Керовані системи. Керовані вертикальні маркетингові системидосягають упорядкування на послідовних стадіях виробництва і дистрибуції завдяки розміру і впливу на частку каналу, а не через власність (МЕТРО Кеш енд Кері).

Багатоканальні маркетингові системи. Для охоплення тих самих або різних ринків підприємства все частіше вдаються до використання багатоканальних маркетингових систем.

Горизонтальні маркетингові системи -стратегічні альянси каналів, що дозволяють створювати рівні партнерькі права, при цьому маркетинговий канал одного підприємства може використовуватися, щоб продавати товар іншого підприємства.

Партнерство у каналах. Партнерство у каналі створюється на основі укладання угод і узгодження дій між членами каналу стосовно замовлень і дистрибуції товарів виробника до кінцевого покупця. Головною ознакою партнерства у каналі стало спільне використання інформаційних і комунікативних технологій із тим, щоб поліпшити обслуговування споживачів і зменшити час і витрати на виконання функцій каналів.

Управління каналами розподілу

Система каналів розподілу часто складається під впливом місцевих можливостей і умов. Вибір маркетингового каналу – критичне рішення, тому що це означає для підприємства виконання ключових маркетингових стратегій із покупцями.

Управління каналом розподілу передбачає:

відбір посередників;

мотивацію посередників;

планування розподілу товарів;

оцінку діяльності учасників каналу.

Вибір маркетингового каналу виробником залежить від чинників, які часто взаємодіють один з одним.