Домострой як еталон господарювання в православній соціально-економічній моделі

Православ'я істотно вплинуло на господарське життя і розвиток підприємництва, виробивши самобутній еталон господарського раціоналізму. Літературний носій цього еталона добре відомий. Це Домострой — книга, яка була написана духовним наставником молодого царя Івана IV (Грозного) протопопом московського Благовєщенського собору Сильвестром. Відомо, що Сильвестр, разом з Олексієм Адашевим, провів в роки юності Івана IV ряд видатних реформ в системі управління державою, місцевого самоврядування і суду. Сильвестр за походженням новгородець, був тісно пов'язаний з середовищем заможних ремісників і купців новгородського посаду. Таким чином автор «Домострою» володів не тільки знанням і досвідом християнської віри і життя, але і безпосереднім досвідом управління, в тому числі господарського.

Для Сильвестра, як і для його попередників, економіка, господарське життя – явище далеко не першого порядку, і свою книгу він починає з викладу того, «как веровать во Святую Троицу и Пречистую Богородицу и в Крест Христов и в небесные силы, и святым мощам поклоняться и тайнам святым причащаться», «как царя почитать», «как почитать священников - попов и монахов - и пользу от них получать, творить молитвы на благость дому своему и всех дел своих» [34, С.3-4].

Тільки після цього письменник пропонує «некий устав о мирском строении», який також починається знову-таки з морально-богословських проблем (в першу чергу щодо браку і сім'ї), і лише після того ми знаходимо «устав о домовом строении... и о домашнем хозяйстве» [34, С.4-5].

Отже в «Домострої» ми бачимо очевидний пріоритет морального начала над економічним. Спочатку будь-яка людина, і перш за все господар, господиня, тобто той, хто поставлений вище на ієрархічних сходах, повинен поклопотатися про влаштування свого духовного життя і життя тих, за кого він відповідає, розуміти і виконувати своє призначення в світі, суспільстві. Тому в першій частині Сильвестр пише про те, як правильно вірувати і жити відповідно до заповідей, любити Бога і ближнього, відноситися до сім'ї і домочадців, старших, середніх і молодших, як відноситься до влади і духівництва, надавати милостиню неімущим і тим, хто знаходяться в скорботі.

Другий розділ присвячений устрою сімейного життя, і в цілому життя в суспільстві. Тут ми читаємо про те: як дітей вчити; як дочок виховувати і з приданим заміж видавати; дітям батька і матір любити, і берегти, і покорятися їм, і утішати їх у всьому; про відносини чоловіка і дружини; про розпорядок дня і влаштування життя; про те, як керувати домочадцями, наставляти їх в моральному і господарському житті; про праведне і неправедне життя і його наслідки, про те, як жити відповідно до достатків.

Ми знову бачимо ієрархію в справах і відносинах: справа починається з молитви; діти і домочадці підкоряються дружині, дружина чоловіку, а чоловік – Богу. Відповідальність за влаштування як морального, так і господарського життя, у тому числі за моральний вигляд своїх слуг, несе господар будинку – чоловік, дружина йому перша помічниця.

Дуже детально описує Сильвестр ознаки неправедного життя, у тому числі відносини до людей в господарському процесі, попереджає про наслідки неправедності для всієї сім'ї. І так само детально описуються праведні справи, у тому числі в господарському житті, заохочення за праведність. Сильвестр підкреслює неприпустимість накопичення неправедного багатства і говорить, що милостиня приємна Богу тільки від праведних праць. В цьому ж розділі автор підкреслює необхідність жити відповідно до достатків: «по приходу тримати витрату».

Тобто перші два розділи сильвестрівського богослов’я господарства дуже мало відмінні від тих, які передбачаються святоотцівською традицією. Крім того, весь лад і зміст Домострою підкреслює проникнення всього життя, у тому числі господарського, православною культурою.

Власне господарському життю присвячена третя частина «Домоcтрою», вона про те як: планувати господарське життя, вести облік і контроль, про розподіл обов'язків, про те, як виховувати, карати і заохочувати, як вести торгові справи, готувати і берегти запаси, брати позику, приймати гостей і поводитися в гостях, про правила ділового етикету. Сильвестр ще раз підкреслює розпорядок дня: «Каждый день и каждый вечер, исправив духовные обязанности, и утром по колокольному звону встав, и после молитвы мужу с женой советоваться о домашнем хозяйстве…» [34, С.115].

Тут ми бачимо і чітку організацію домашнього виробництва, і культуру, дисципліну праці, правила мотивації і взаємостосунків керівника (господаря, господині) і підлеглих (домочадців, слуг), і елементи того, що ми зараз називаємо кадровою політикою. Тут і заохочення і покарання, і милосердя і жорсткість, але не жорстокість до неприпустимих моральних вчинків, і виховання власним прикладом. Це ті елементи, про які часто забувають сучасні керівники. З приводу елементарної спекуляції на різниці цін на сезонні товари формулюється наступна позиція: «Кто живет таким образом, то прежде всего – от Бога греха нет, а от людей нареканий, от купцов – похвала во всех землях, а в доме благословенное, а не проклятое все, что есть и пить и носить и под рукой, и милостыню из чего подавать, все то Богу приятно, а душе на пользу» [34, С.99].

З цього ми можемо побачити і виховання виробничої культури, і культури сплати податків і боргів, і рекомендації отримання додаткового прибутку від раціонального господарювання, і чудові правила того, що ми зараз називаємо діловим етикетом, але не формальним, а що йде від душі.

Як документ епохи ринку, що тільки формується, до того ж епохи, обтяженої політичними потрясіннями, «Домострой» відобразив в собі постійну нестійкість ситуації, яка загрожує будь-якому господарнику. Звідси його прагнення звести до мінімуму залежність від зовнішнього середовища, культ дбайливості, ощадливості. Звідси ж і особлива турбота про підтримку репутації; адже доля у будь-який момент могла обернутися так, що без допомоги сусідів і навіть чужих людей під сумнівом виявився б не тільки добробут людини, але і її життя. Турбота про репутацію виявлялася і в тому, як ставилося питання про якість.

Правила домострою зробили величезний вплив на господарську діяльність, підприємництво, державну економічну політику як свого часу, так і на подальший час, визначивши еталон господарювання і підприємницької діяльності. Принципи домострою вплинули і на формування східнослов’янської економічної думки.