Поняття про основні фонди підприємства і їх класифікація

Виготовлення продукції і надання послуг здійснюється в процесі взаємодії людини та засобів виробництва.

Засоби виробництва за своїм матеріально - речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, які поділяються на основні фонди та оборотні фонди.

Засоби виробництва не можна повністю ототожнювати з виробничими фондами:

1. Засоби виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їх безпосереднього використання у робочому процесі;

2. Виробничі фонди це виключено вартісна економічна категорія.

Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробничому процесі тривалий час (понад 1 рік), при цьому не змінюють свій натурально-речовий стан, а свою вартість переносять конкретною працею на виготовлену продукцію поступово (частинами), по мірі зносу, шляхом амортизаційних відрахувань.

До основних фондів (ОФ) відносять виробничій інструмент і інвентар понад 500 грн.

Оборотні фонди – це частина засобів виробництва, які функціонують як предмети праці, які цілком споживаються у кожному виробничому циклі і переносять всю свою вартість на продукцію, що виробляється (або платні послуги).До ОФ належать предмети праці вартістю до 500грн. і терміном використання до 1р.

ОФ поділяють на:

- виробничі;

- невиробничі.

Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва, тобто до них належать ОФ промислових підприємств, будівельних, с/г, торгівлі і громадського харчування, транспорту і зв’язку.

Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньо участі в процесі виробництва, задовольняючи соціальні потреби працівників підприємства.

До невиробничих належать фонди підприємств і організацій:

- освіти;

- охорони здоров’я;

- культури;

- житлово-комунального господарства;

- спорту та відпочинку.

Залежно від функції, що виконують засоби праці у виробничому процесі вони класифікуються за виробничим призначенням за такими групами (П(С)БО 7”Основні засоби”):

1. Земельні ділянки.

2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої.

Будівлі – корпуси цехів, гаражі, склади, офісні приміщення.

Споруди - інженерно-технічні об’єкти: шахти, кар’єри, свердловини, під’їзні шляхи підприємства, естакади, очисні споруди, насосні станції.

Передавальні пристрої – засоби, за допомогою яких передаються всі види енергії – від машин двигунів до робочих машин (електромережі, телефонні мережі, трубопроводи).

4. Машини та обладнання включають:

а) силові машини і устаткування (котли, дизелі), трактори;

б) робочі машини і устаткування (верстати, агрегати, преси, екскаватори);

в) вимірювальні та регулюючі пристрої і лабораторне обладнання;

г) обчислювальна техніка і комп’ютери;

5. Транспортні засоби: тепловози, вагони, автомобілі, тягачі, електрокари, автонавантажувачі.

6. Інструмент, прилади, інвентар.

Інструмент – це механізовані і ручні інструменти всіх видів, а також пристрої для обробки деталей і складування готових виробів.

Виробничий інвентар і прилади – це верстаки, робочі столи, захисні огорожі, інвентарна тара.

Господарський інвентар – офісне обладнання, друкарські машинки, копіювальні апарати, протипожежні засоби.

7. Робоча і продуктивна худоба – коні, воли, велика рогата худоба, вівці.

8. Багаторічні насадження – плодово-ягідні, декоративні лісосмуги, захисні насадження.

9. Інші ОЗ (бібліотечні фонди, музейні цінності, капітальні вкладення в орендовані ОФ, фонди, які не увійшли в 1-8 групи).

Для розрахунку амортизаційних відрахувань в БО використовуються укрупнена класифікація ОФ за чотирма групами:

1. Будівлі, споруди, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої;

2. Автомобільний транспорт, меблі, побутові, електронні, оптичні та електромеханічні прилади, телефони, офісне обладнання, засоби збирання і обробки інформації.

3. Інші ОФ, що не включені в 1 та 2 групи (робочі машини, обладнання, силові машини, багаторічні насадження, капітальні витрати на поліпшення земель).

4. Обчислювальна техніка.

Оскільки елементи ОФ відіграють неоднозначну роль у процесі виробництва, відокремлюють активну і пасивну частини.

Активна частина бере безпосередню участь у виробничому процесі і зумовлює певний обсяг і належну якість випущеної продукції. До неї переважно належать машини і устаткування, прилади, пристрої вимірювання, обчислювальна техніка, а також деякі технічні споруди (газо - і нафтосвердловини).

Пасивна частина створює умови для здійснення процесу виробництва. Вона охоплює будівлі, споруди, транспортні засоби, передавальні пристрої, господарській інвентар. Прогресивною є така структура ОФ, в який переважає активна частина.

Структура ОФ

Розрізняють таку структуру ОФ:

· видову або технологічну;

· галузеву;

· вікову.

Видова показує процентне співвідношення, окремих видів або груп в загальній вартості ОФ на підприємстві. Вона змінюється під впливом багатьох чинників: особливостей і технічного рівня виробництва, структури капітальних вкладень, рівня цін на технологічне устаткування та територіального розміщення об’єктів.

Технологічна структура характеризує співвідношення між активною і пасивною частиною.

Галузева характеризує співвідношення ОФ різних галузей в їх загальній вартості.

Вікова – співвідношення ОФ різних вікових груп в їх загальній вартості:

- нові фонди – термін експлуатації до 5 років;

- 5-10 років;

- 10-15 років;

- 15 – 20 років;

- старі фонди – термін експлуатації понад 20 років.

Економічне значення ОФ полягає в тому, що вони визначають характер матеріально-технічної бази виробництва.

Зростання обсягу і вдосконалення ОЗ забезпечують безперервне зростання рівня технічної оснащеності праці та продуктивності праці персоналу.

ОФ становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства.

Соціальне значення ОФ полягає в тому, що вони створюють умови для відтворення робочої сили.