2015-10-22
2462
Постійні витрати – витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виробленої продукції, проте в розрахунку на одиницю продукції із зростанням обсягу виробництва вони зменшуються і навпаки. До них належать:
Ø затрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд;
Ø затрати на організацію виробництва і управління ним.
Змінні витрати – витрати, загальна сума яких залежить від обсягу виготовленої продукції, проте у розрахунку на одиницю продукції їх величина є постійною. Змінні витрати поділяються на пропорційні і непропорційні.
Пропорційні витрати змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва (сировина і матеріали, комплектуючі вироби і відрядна зарплата виробничих робітників).
Непропорційні витрати поділяються на прогресуючі і дегресуючі.
Прогресуючі витрати зростають більшою мірою, ніж обсяг виробництва (відрядно-прогресивна оплата праці, додаткові рекламні та торгові витрати).
Дегресуючі витрати зростають менше, ніж обсяг виробництва (витрати на експлуатацію машин і устаткування, їх ремонт і технологічний інструмент).
|
|
|
Розподіл витрат на постійні і змінні дозволяє визначити критичний обсяг виробництва або „точку беззбитковості”. Це необхідно для вибору варіантів проектних та планових рішень.
Критичний обсяг (обсяг беззбитковості) – той обсяг виробництва продукції, при якому виручка від його реалізації дорівнює витратам виробництва (ціна = собівартості).
Обсяг беззбитковості можна визначити графічно і аналітично.
Ц ∙ Nкр = СПВ + Nкр ∙ Сзм, де: 
В процесі визначення критичного обсягу обчислюється коефіцієнт маржинального прибутку (маржа):
Маржинальний дохід (прибуток):
МД (МП) = В – Сзм = СПВ + Пр
Коефіцієнт економічної безпеки виробництва характеризує ступінь перевищення критичного обсягу над плановим (фактичним) і обчислюється за залежністю:
